Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут.
Усі сценарії виходу з Європи “некрасиві”, вважає автор за підсумками спілкування з американськими експертами.
«Питання про розрив стоїть так: не “чи станеться воно”, а “коли і як воно станеться”», — мислить Клут.
На думку оглядача, геополітичний розлом між Сполученими Штатами та Європою поглиблюється. Основна причина – в умовах постійних бюджетних криз і держборгу США, що росте, стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть «повороту» у бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, зосереджені важливіші геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси — насамперед навколо Китаю, йдеться у статті.
Трамп може у разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він уже обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. Але і Камала Гарріс оточена радниками, «які дистанціювалися від повоєнного кредо гегемоністського інтернаціоналізму». Тому у разі перемоги Камали все одно буде «стриманість» щодо Європи (хоч і не ізоляціонізм рівня Трампу).
Експерти у Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємин США та Європи, кажуть, що Гарріс на словах підтвердила свою відданість Європі.
“Але, як і Трамп, вона може бути змушена залишити континент через непередбачені обставини”, — прогнозують аналітики.
“Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути в Тихий океан солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки та інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансова криза, яка змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі та поступово призведуть до «спустошення» НАТО”, — йдеться у статті.
Якщо ж переможе Трамп і проведе «жахливе для Європи» швидке виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти з США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США “поставлять під удар залишки НАТО та Європейського Союзу”.
“І без того роздроблені ці континентальні інститути розпадуться на безліч мініальянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими. У Кремлі відкриватимуть пляшки із шампанським”, — окреслює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але й «повільна руйнація Трансатлантичного альянсу, спричинена американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невеселою». Автор вважає, що ЄС не зможе створити свою єдину армію – оскільки поступове погіршення ситуації сприйматиметься різними країнами Євросоюзу по-своєму.
“Португалія не так вже й боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля”, — пояснює Клут.
Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової підготовки. Французи і британці (поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не розкриватимуть свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками. Кремль насолоджуватиметься цим шоу і чекатиме часу, як Наполеон свого часу спостерігав за розпадом Священної Римської імперії, перш ніж розпустити її, йдеться у статті.
