Україна, на відміну від будь-якої іншої країни, має найближчі можливості для виробництва власної ядерної зброї – це зокрема й людські ресурси, технології та запаси урану.
Багато іноземних політиків почали забувати про загрозу, яку представляє ядерна зброя, зазначив в ці вихідні депутат Держдуми від партії влади «Єдина Росія» Андрій Колесник, який запропонував нагадати світові про цю небезпеку, підірвавши ядерну бомбу на території РФ.
Рік тому ідею підірвати ядерну бомбу «десь над Сибіром» висловлювала і керівниця RT Маргарита Симоньян. У середині серпня пропагандистське агентство «РИА Новости», посилаючись на анонімне джерело, поширило інформацію про нібито підготовку атаки України на атомні електростанції в Курській області РФ (місто Курчатов) та окупованій Запорізькій області (в Енергодарі). Чи Захід досі боїться «російських жахалок», і що про це думає Україна, поцікавився в експерта з питань безпеки телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода та Голосом Америки.
Україна може почати виробляти власну ядерну зброю, якщо не отримає гарантії членства в НАТО. Цю думку висловив колишній віце-прем’єр з питань європейської інтеграції України Олег Рибачук.
«Я, зокрема, звернув увагу на одну статтю відомого західного експерта, який зазначає, що якщо Україна не отримає гарантію членства в НАТО, то єдиною альтернативою для неї буде виробництво ядерної зброї. В цій статті він говорить про те, що Україна є найближчою до можливості виробництва власної ядерної зброї – це і людський ресурс, технології, і запаси урану. І це вперше заявили серйозні міжнародні експерти, я вважаю, що це один із тих факторів, які значно впливають на швидше формування будь-якої команди, будь-якого американського президента.
Отже, якщо нас залишать без виборів, ми в результаті російської агресії переконаємося в тому, що Захід і НАТО неспроможні виконати свої зобов’язання перед Україною, ми будемо розширювати випуск власної зброї. І ймовірно, ми технічно та реально можуть розпочати виробництво власної ядерної зброї, подібно до Ізраїлю, який заявив, що не має ядерної зброї, але в разі необхідності готовий завдати ядровий удар по агресорам,» – сказав Рибачук.
Олексій Іжак, експерт з міжнародної безпеки, вважає, що розмови про створення Україною власної ядерної зброї «дуже теоретичні».
Утилізація стратегічного бомбардувальника Ту-22 на військовому аеродромі біля Полтави, листопад 2002 року. Літак знищено в рамках зобов’язань щодо відмови від ядерної зброї.
«Ніхто в Україні не зважиться, якщо буде ухвалено таке рішення, робити це таємно; це вимагатиме консультацій,» – підкреслив Іжак в ефірі каналу «Настоящее время».
«Так, дійсно, створити ядерну бомбу в сучасному світі не потребує багато знань. І те, що більшість країн цього не робить, – це політичний вибір,» – вважає він.
Згідно зі словами експерта з міжнародної безпеки, володіння ядерною зброєю «не паралізує жертву». Іжак нагадує, що у Кремлі неодноразово натякали на те, що якщо щось піде не так, ядерна зброя буде використана. «Це позбавило Україну можливості чинити опір? Ні, – зауважує Іжак. – Я думаю, подібні міркування можна здійснити і щодо Росії: на що потрібно сісти Путіна за стіл переговорів? Мені здається, це навряд чи ядерна бомба.»
«Усі ці розмови про порушення Будапештського меморандуму важливі лише в контексті того, що ядерні країни дуже нервово на це реагують, – зазначає експерт. – Тому що дійсно порушено фундаментальну ідею закінчення холодної війни, коли роззброєння було безпечним.»
На військовій базі біля Хмельницького робітники виймають із шахти боєголовку ядерної ракети СС-19 радянської епохи, готуючи її до відправки в Росію, передавши їй останні 40 ядерних боєголовок. Квітень 1995 року.
Україна підписала Будапештський меморандум у 1994 році, відмовившись від радянської ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від Росії, Великої Британії та США. Через 20 років, у 2014 році, Москва порушила цей договір, анексувавши Кримський півострів та спровокувавши бойові дії на Донбасі.
Демонтаж балістичної ракети СС-19 на базі у селищі Вакуленчук, Житомирщина, 24 грудня 1997 року. Фото AP.
А за п’ять днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у лютому 2022 року, на Мюнхенській безпековій конференції президент України Володимир Зеленський наголосив, що, відмовившись від третього за розміром у світі ядерного потенціалу, Київ отримав гарантії безпеки. Але вони не працюють.
«Цієї зброї у нас немає, безпеки також немає. Немає і частини території нашої держави,» – підкреслив він.
РФ запускає міжконтинентальну балістичну ракету «Сармат» з Плесецька на північному заході Росії. Очільник Росії Путін попередив, що без вагань використає ядерну зброю, щоб відбити спробу України повернути контроль над окупованими регіонами. Квітень 2022 року.
У жовтні 2022 року на той момент міністр оборони Росії Сергій Шойгу провів переговори з колегами з Туреччини, Франції, Великої Британії та США. Як повідомляла російська преса, він обдзвонював їх, щоб повідомити про те, що Україна готує провокацію на своїй території з використанням «брудної бомби». В Україні заяви Шойгу назвали брехнею. Експерт з питань міжнародної безпеки Олексій Іжак вважає, що це була одна з «ядерних жахалок» Кремля.
«Це звичайна вибухівка, звичайна бомба, велика кількість тротилу та гексогену, куди домішано відпрацьоване ядерне паливо. Вона викликає не лише руйнування, а й зараження, подібне до чорнобильського, – пояснює експерт. – Загалом це важко реалізувати. Щоб розкрити ці каністри, по-перше, вони величезні – 200 тонн кожна, їх важко пересувати. По-друге, той, хто розкриває їх, гине. Тому придумати таку конструкцію, яка дозволяє ефективно використовувати таку бомбу, – це такий же теоретичний шантаж, як і всі інші ядерні жахалки.»
Тим часом ще на початку цього літа в Росії пройшли навчання нестратегічних ядерних сил, в яких брали участь підрозділи Ленінградського та Південного військових округів, а також військові з Білорусі. За умовними цілями противника армії двох країн навчалися завдавати електронні ракетні пуски із землі, повітря та моря.
У Кремлі заявили, що ці навчання були спровоковані заявами лідерів країн НАТО щодо можливості відправки в Україну військовослужбовців країн Заходу. А Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі, говорив про можливу зміну ядерної доктрини Росії.
Ядерне стримування НАТО
Обговорення можливості застосування Росією тактичної ядерної зброї на війні в Україні триває з початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Росія дає для цього підстави, переміщаючи ядерні боєприпаси до Білорусі та влаштовуючи навчання з виведенням ядерних сил на позиції, зазначає BBC.
У свою чергу, НАТО, хоч і більш стримано, але відкрито нагадує про наявність власної ядерної зброї в Європі і говорить про стримування Росії.
З часів холодної війни, коли йшлося про ядерне стримування, мали на увазі стратегічну зброю – міжконтинентальні ракети та боєголовки, здатні знищити іншу країну.
Зараз в Європі також йдеться про стримування меншого масштабу з використанням тактичної ядерної зброї (ТЯЗ) – зарядів меншої потужності, розміщених на носіях з меншим радіусом дії.
Однак, незважаючи на ці обмеження, проблеми можуть бути більше. Щонайменше через те, що роль ТЯЗ у сучасній війні, кількість та призначення не дуже чітко прописані.
Про те, що в країнах НАТО стримування забезпечується не лише стратегічною зброєю, а й ТЯЗ, розміщеною в Європі, говорили й раніше. Але останніми роками це питання піднімалося все частіше, особливо після низки заяв російського керівництва, переміщення тактичної зброї до Білорусі та демонстративних навчань тактичних ядерних сил.
12 червня 2024 року генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, виступаючи на брифінгу перед початком зустрічі міністрів оборони НАТО, пов’язав ядерне стримування з російською активністю.
“Ядерне стримування НАТО — наша головна гарантія безпеки, наше головне стримування — це те, що протягом багатьох років розвивалося в угодах про спільні ядерні місії, де Сполучені Штати мають ядерну зброю в Європі […] Те, що ми спостерігали в останні роки чи місяці — це небезпечна ядерна риторика з російського боку. Ми бачили, що Росія оголосила про розміщення ядерної зброї в Білорусі, і також бачили кілька навчань, ядерних навчань з російського боку”, – сказав він.
Оскільки тактична ядерна зброя не призначена для знищення держав супротивника, а для використання на полі бою, то її порівняно мала потужність є важливою характеристикою.
Однак, як зауважують військові експерти, порівняно мала потужність ТЯЗ небезпечна тим, що політики можуть ухвалити рішення про її використання, оскільки вважатимуть, що це не спровокує повномасштабну ядерну війну.
“Водночас низка тактичних боєприпасів мають заряди, які за потужністю можуть дорівнювати, а іноді й перевищувати заряди стратегічних систем,” — пояснив ВВС інший російський експерт, який також побажав залишитися анонімним.
Це стосується передусім російських тактичних ядерних боєприпасів, деякі з яких можуть мати досить високу потужність. Втім, в НАТО вважають, що Росія не має наміру застосовувати ядерну зброю.
“Ми вважаємо малоймовірним, що Путін застосує ядерну зброю в цьому конфлікті. І ми не маємо інформації про те, що він вирішив використати цю чи іншу зброю масового ураження – хімічну, біологічну чи радіоактивну. Але в той же час російська риторика залишається досить небезпечною. Ми вважаємо безвідповідальним для керівника будь-якої ядерної держави [вимовляти такі слова] у цьому контексті”, – сказав ВВС представник НАТО.
У Києві, тим часом, вважають інакше. Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Литвиненко в інтерв’ю Times заявив, що не виключає можливості застосування тактичної ядерної зброї Путіним, якщо російська армія зазнає поразки в Україні.
Російський військовий експерт, який говорив з ВВС на умовах анонімності, зазначив, що не варто недооцінювати рішучість Кремля.
“Я не дуже розумію, на чому ґрунтується така впевненість. Ми впевнені, що Путін не застосує ядерну зброю… Чому?” – зазначив він.
Джерело: BBC
