Під час дії воєнного стану в Україні чоловікам призовного віку (від 18 до 60 років) можуть вручати повістки, оскільки триває мобілізація. Але не кожного разу вручення повісток означає, що людина відразу вступить до лав ЗСУ.
У інтерв’ю журналістам розповів адвокат АО “GRACERS” Станіслав Польовий розповів, якими бувають повістки, де їх можуть вручити, чи можна відмовитись від їх отримання та що загрожує за неявку у ТЦК.
– Станіславе, які загалом бувають повістки під час дії воєнного стану?
– Загалом існує 4 види повісток: для уточнення облікових даних, для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), мобілізаційне розпорядження про направлення на військову службу у порядку загальної мобілізації та повістка про призов на строкову військову службу (наразі не вручається, оскільки не відбувається призовна кампанія строковиків).
Однак звертаю увагу, що чіткого вичерпного переліку видів повісток чинним законодавством не встановлено.
– Які цілі вручення повісток? Адже далеко не завжди їх вручення означає відправку на фронт.
Повістка для уточнення облікових даних уже у своїй назві дає відповідь на дане питання. Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП) потрібно знати, скільки військовозобовʼязаних осіб проживає на адміністративно-територіальний одиниці, на яку поширюється юрисдикція повноважень ТЦК та СП, а також яка у них військово-облікова та цивільна (освітня) спеціальність, чи мають особи право на відстрочку тощо.
Повістка для проходження ВЛК вручається з метою проходження військовозобовʼязаним медкомісії для визначення ступеня його придатності чи, навпаки, непридатності.
Мобілізаційне розпорядження вручається військовозобов’язаній особі, яка пройшла ВЛК. Після отримання даного виду повістки чоловік направляється до місця проходження ним військової служби.
– Для чого ще чоловіків призовного віку ставлять на облік, окрім як для мобілізації? Які є інші причини?
– З огляду на широкомасштабне вторгнення питання щодо постановки на облік не можуть не розглядатись крізь призму мобілізації.
Своєю чергою мобілізація складається з різних етапів: отримання інформації про військово-облікову та цивільну (освітню) спеціальність військовозобовʼязаних, чи мають особи право на відстрочку тощо. За них військово-облікова та цивільна (освітня) спеціальність, чи мають особи право на відстрочку тощо.
Загалом, наша армія – гарантія нашого виживання, а тому важливо, щоб у військового командування було цілісне розуміння про резерви, на які вони можуть розраховувати.
– Де загалом можуть вручати повістки та хто саме має право їх вручати?
– Місце вручення повісток ніде не визначено, що дозволяє вручати повістки по суті скрізь. Право вручення повісток чинним законодавством надається уповноваженим співробітникам ТЦК та СП. Опосередковано такі ж повноваження також наявні у працівників місцевих органі виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
– Чи може людина відмовитись брати повістку?
– Можна, однак лише у випадках, якщо особи, які намагаються вручити повістки порушують процедуру вручення повісток, або ж не мають відповідних повноважень.
У випадку, якщо працівниками ТЦК та соціальної підтримки дотримано усіх процедурних вимог, то без настання негативних для особи наслідків (притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності) відмовитись від отримання повістки неможливо.
– Що буде, якщо не прийти до ТЦК після вручення повістки?
– З точки зору права, працівники ТЦК та СП можуть скласти протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП “Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку” на підставі якого керівник ТЦК може винести постанову та накласти на особу штраф у розмірі від 850 гривень до 1700 гривень (правопорушення вчинене в умовах воєнного стану).
Крім того, Національна поліція за зверненням районних (міських) ТЦК та СП, чи органів СБУ здійснює адміністративне затримання (строком не більше ніж на 3 години) та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З практики, непоодинокими є випадки, коли після отримання повістки військовозобовʼязаний не прибував до ТЦК та СП і жодних негативних наслідків, про які згадано вище щодо нього застосовано не було.
– Чи може військовий вибирати, де йому служити?
– Дане право передбачено для певних категорій військовослужбовців, однак на практиці це майже не діє.
– Хто під час війни має право служити за місцем проживання?
– Військовозобовʼязані, які є єдиними особами, що виховують дітей, або ж здійснюють догляд, чи, наприклад, інший з їх подружжя втратив працездатність.
– Чи загрожує кримінальна відповідальність за неявку до військкомату?
– Справді, у разі отримання повістки для проходження ВЛК, або ж мобілізаційного розпорядження, та подальшої неявки до ТЦК та СП дії особи можуть бути кваліфіковані як ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів (стаття 337 КК України) чи ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період (стаття 336 КК України).
– Якщо людину забирають з вулиці до військкомату силою, як на деяких відео в мережі – забирають проти її волі й відвозять до ТЦК – що в таких випадках робити та хто тут правий?
– На жаль, подібних випадків вистачає. Переважно подібні дії з боку працівників ТЦК та СП дійсно мають характер незаконних.
Проте Національна поліція за зверненням районних (міських) ТЦК та СП, чи органів СБУ здійснює адміністративне затримання (строком не більше ніж на 3 години) та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто у випадку відмови військовозобов’язаного прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки до нього можуть бути застосовані заходи адміністративного примусу.
