На початку 2024 року російський Фонд суспільної думки провів приватне соціологічне дослідження на замовлення Інституту наукової інформації з суспільних наук РАН, спрямоване на вивчення соціально-економічної та політичної ситуації в Російській Федерації. Команді KibOrg вдалося здобути частину дослідження.
Читайте про зниження довіри росіян до Путіна, відношення до війни з Україною, ставлення громадян до мобілізації, а також про перспективність протестних настроїв у Росії.
Довіра до Путіна та загальне самопочуття росіян
Результати дослідження свідчать про відсутність значної позитивної динаміки у ключових показниках, порівняно з минулим роком. Незважаючи на це, близько половини опитаних висловили довіру до центральної влади, проте спостерігається тенденція до зменшення цього показника порівняно з 2023 роком (-8%). Варто звернути увагу на зниження позитивних оцінок роботи президента (-7,1%) та зростання негативних відгуків (+3,0%).
Щодо соціального самопочуття, на момент проведення дослідження більшість опитаних (51,8%) виявилися задоволеними загальним станом справ, що свідчить про негативну тенденцію порівняно з минулим роком. Також спостерігається зростання рівня незадоволеності на всіх територіях порівняно з січнем-лютим 2023 року. Зафіксовані найбільші зміни в Брянській (+14%), Белгородській (+18%) областях та в окупованому Криму.
Цей контекст супроводжується зменшенням соціального оптимізму. Порівняно з результатами попереднього опитування, зменшилась доля тих, хто позитивно прогнозує майбутнє для себе та своєї сім’ї на 3,1%, складаючи 16,3%. Зростання відчуття нестабільності виражається у 46,2% респондентів (+17,7%), а також у збільшенні долі тих, хто вважає, що ситуація залишиться незмінною — 27,5% (+4%).
Майже три чверті опитаних (74,2%) зазначили, що більшість їх родичів, друзів та знайомих відчувають тривогу та стурбованість щодо майбутнього. Порівняно з результатами січневого дослідження 2023 року, цей показник зріс на 4,1%. Оптимізм та впевненість виражають лише 25,8% респондентів (на 4,1% менше, порівняно з попереднім дослідженням).
Довіру президенту Путіну виявили 46,2% опитаних, тоді як рівень недовіри складає 43,6%. Ще 10,2% респондентів мали труднощі з відповіддю на запитання. Позитивно оцінюють роботу президента 42,8% опитаних, а від’ємна оцінка становить 49,9%. Ще 7,3% опитаних мають труднощі з висловленням оцінки.
За цими показниками зафіксовані стабільно негативні зміни з моменту початку «СВО»: рівень недовіри президенту зріс на 3,2% порівняно з січнем 2023 року. Також на 10,3% збільшилася частка узагальнених негативних оцінок роботи президента В. Путіна (при зменшенні частки позитивних оцінок на 9,5%).
Довіру чинному Президенту РФ Путіну найчастіше виявляють мешканці Москви та Санкт-Петербурга. На противагу, недовіру виявляють мешканці так званих «нових територій» та міст з невеликою чисельністю населення.
Спостерігається залежність довіри та оцінки роботи від віку та матеріального стану опитаних: чим старші або більш заможні опитані, тим частіше вони довіряють Путіну та позитивно оцінюють його роботу, і навпаки, найбільше недовіри було зафіксовано серед молоді та респондентів середнього віку.
За «СВО» все менше
Серед респондентів також фіксується стійка тенденція до зниження підтримки так званої «СВО». Понад половина відповідачів (63,9%) висловились за проведення мирних переговорів, що на 15,4% більше, ніж в результаті попередніх вимірів 2023 року. Ще 22,3% опитаних підтримують активні бойові дії на території України (-13,8%). 13,8% опитаних мали труднощі з відповіддю на питання (+3,3%).
Варто відзначити залежність рівня підтримки «СВО» від географічного розташування опитаних. Серед окупованих українських територій нібито найбільше за мирні переговори виступають мешканці окупованих Криму, Запорізької, Херсонської областей, а також мешканці так званих «ЛДНР». Серед російських територій все частіше хочу бачити мир жителі Белгородської, Брянської та Ростовської областей. Підтримують активні бойові дії, в основному, мешканці Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст.
За продовження війни з Україною найчастіше висловлюються особи віком від 61 року і старші (51%), а також працівники бюджетної сфери (46%) незалежно від статі та рівня достатку.
Мирні переговори підтримують частіше чоловіки віком 18-45 років (63,9%), а також відповідачі з вищою та середньою освітою (45,3%). В окупованих Криму, Донецькій та Луганській «народних республіках» за дипломатичне врегулювання конфлікту виступає нібито 67,9% населення, незалежно від соціального статусу та демографічної групи.
Щодо відношення до мобілізації, переважна більшість опитаних виступила проти неї (69,9%). На початку 2023 року проти мобілізації виступали всього 58% відповідачів. Ідею мобілізації підтримують в основному жінки (49,4% опитаних) і чоловіки похилого та пенсійного віку (38,1%). Категорично проти виступають чоловіки мобілізаційного віку від 18 до 59 років (88,6% серед опитаних).
Готовність вирушити на війну до України висловили 7,1% чоловіків призовного віку. Ще 9,1% опитаних обрали відповідь «піду, якщо призвуть». 13,8% мали труднощі відповісти на питання.
«Росіян не можна назвати рабами…»
Рівень протестних настроїв в Російській Федерації за результатами дослідження залишається стабільним. Ймовірність проведення масових протестів опитані респонденти оцінюють як низьку. Про можливу протестну активність повідомили 41,8% респондентів, що на 10,1% більше, ніж за результатами дослідження за січень-лютий 2023 року. Проте кожен третій опитаний висловлює позитивне ставлення до акцій протесту (33,2%), і лише чверть опитаних (25,5%) допускає можливість особисто взяти участь у протестних заходах.
Лояльність до протестів частіше проявляють представники молоді, працівники у сфері торгівлі та послуг, промисловості, найменш забезпечені категорії громадян, а також мешканці Республіки Татарстан (38,8%), Республіки Башкортостан (37%), Республіки Північна Осетія (35%), Республіки Дагестан (34,5%), Туви (31,6%), Республіки Саха (Якутія) (29%), Республіки Марій-Ел (27,4%). Низько оцінили ймовірність протестної активності мешканці Москви (44,1%) та Санкт-Петербурга (42,4%).
Готовність взяти участь в яких-небудь акціях протесту виключають для себе майже половина опитаних (49,8%). Найчастіше так відповідали жінки (66,1%), респонденти старше 60 років (73%), пенсіонери (75%), працівники бюджетної сфери (78%). Допускають особисту участь у протестних заходах 39% респондентів. Це переважно чоловіки (43,3%), працівники промисловості (42,2%) та нафтогазової промисловості (44,2%). Крім того, фіксується залежність готовності взяти участь у акціях протесту від рівня доходів респондентів: чим вище опитані оцінюють своє матеріальне становище, тим рідше вони допускають особисту участь у протестних заходах.
Завантажити документ дослідження можна за посиланням.
