Попри війну та закритий повітряний простір, українська авіаційна галузь залишається важливим елементом обороноздатності країни – модернізує техніку, розробляє дрони та підтримує бойову авіацію. Чому важливо у цій сфері зберегти людський потенціал і висококваліфіковані кадри розповів Голова Профспілки працівників авіабудування та машинобудування Ярема Жугаєвич в ексклюзивному коментарі УНН.
Голова Профспілки працівників авіабудування та машинобудування Ярема Жугаєвич зазначив, що авіаційна галузь – одна з найбільш збережених серед промислових секторів і демонструє високий рівень кваліфікації та результативності.
Авіаційна промисловість не просто збереглася – вона тримається попри все, навіть у складних умовах війни. Сьогодні це – ядро, яке може стати локомотивом як машинобудування, так і всієї економіки країни. Без власного виробництва країна теж довго не зможе бути (…) За статистикою, одне робоче місце в авіаційній галузі створює від 8 до 12 робочих місць у суміжних секторах економіки – від освіти й металургії до логістики та інших виробничих і сервісних напрямів
За його словами, українські інженери, пілоти та авіаційний персонал загалом здатні виконувати найскладніші технологічні завдання. Однак для подальшого розвитку науково-виробничого ресурсу вкрай важливо зберегти людський капітал і забезпечити державне оборонне замовлення на підприємствах.
Це розумні й талановиті фахівці, які вже сьогодні виконують складні технічні рішення. Кадри в нас є, але для зростання потрібні інвестиції та нові технології. З таким підходом ми можемо різко наростити обсяги виробництва (…) Зараз головне – це державне оборонне замовлення на підприємствах галузей
Варто зазначити, що сучасна авіаційна галузь виконує значно ширше коло завдань, ніж може видатися на перший погляд. В умовах війни вона бере на себе цілу низку критично важливих функцій, що мають безпосередній вплив на обороноздатність держави. Йдеться, зокрема, про модернізацію вертольотів і літаків для потреб Збройних Сил України, технічне обслуговування повітряних суден та забезпечення їх готовності до бойових місій. Важливим напрямом роботи є інтеграція нових типів озброєння, інженерна підтримка ремонтно-відновлювальних процесів, а також науково-технічна діяльність із розробки нових зразків озброєння – зокрема безпілотних систем.
Ці напрями можуть отримати новий імпульс розвитку, якщо функції авіаційних підприємств та їх участь як резидентів будуть належним чином враховані в пакеті законопроєктів “Defence City”, ухвалення якого очікується найближчим часом. Представлення авіаційної галузі в межах цього режиму та надання преференцій її підприємствам дозволить сформувати стабільне середовище для галузевого зростання, забезпечити повне виконання оборонних завдань у відповідній сфері, зберегти висококваліфіковані кадри й активізувати внутрішнє виробництво в секторі ОПК.
Defense City може дати потужний поштовх внутрішньому розвитку. З цього потрібно починати – і поступово розширювати підтримку на ширше коло учасників. Наші базові підприємства, ключові галузі та збережені фахівці здатні, за умов належної підтримки та фінансування, суттєво наростити обсяги виробництва і якісно виконувати всі стратегічні завдання
Насправді авіаційна галузь – це велика й потужна система, що об’єднує сотні підприємств і тисячі фахівців. За словами експертів, українська авіаційна промисловість забезпечує понад 20 000 висококваліфікованих робочих місць. Один лише “Антонов” налічує близько 9 000 співробітників, які працюють у повному виробничому циклі. Крім того, в Україні зберігається значна частина фахових кадрів, які до 2022 року були задіяні в цивільній авіації та суміжних сферах. Лише в аеропортах по всій країні тоді працювало близько 200 000 осіб, а річний обіг галузі сягав 2,5 мільярда євро. Ці цифри підтверджують масштаб і стратегічне значення авіаційного сектору для економіки та безпеки держави.
У підсумку можна зробити висновок, що сьогодні Україна стоїть перед вибором — підтримати авіаційну галузь і дати їй шанс на розвиток або дозволити їй зникнути з карти стратегічних пріоритетів, як це вже сталося з космічною сферою. Водночас за повітряними суднами та технічними рішеннями стоять люди – їхні компетенції, професіоналізм і робота на користь держави. Збереження й розвиток наявного потенціалу стосується не лише оборони, а й економіки, зайнятості та післявоєнного відновлення. Галузь має всі передумови, щоб стати одним із драйверів зростання – за умови, що вже сьогодні її буде включено до системної державної політики через нормативне визнання в межах режиму Defence City, оборонне замовлення, цільову підтримку.
У нинішній редакції законопроєктів про Defence City літакобудівна галузь може опинитися поза межами нових пільг та преференцій. Як пояснює голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко, жодне з профільних підприємств – зокрема “Антонов” чи “Мотор Січ” – не відповідає запропонованим критеріям включення, оскільки виробляє не лише оборонну, а й цивільну продукцію.
Асоціація пропонує включити до переліку резидентів Defence City підприємства з уже чинного урядового списку суб’єктів літакобудування, які проходять жорстку перевірку. Також фахівці наполягають на зниженні вимоги щодо частки оборонної продукції – з 90% до 50%.
