У мирний час представники певних релігій можуть претендувати на заміну строкової служби альтернативною, яка не передбачає використання зброї. Проте під час воєнного стану ця норма не діє.
А як щодо священиків? Чи підпадають вони під мобілізацію? Адже у мирний час священнослужителям надавалась відстрочка від призову на строкову службу. Детально пояснює адвокат юридичної фірми «Міллер» Андрій Новак, пише Zaxid.net.
«Офіційної відстрочки саме тому, що людина єпископ чи священик, – немає. У цьому випадку ніякі листи від єпархії не працюють», – говорить Андрій Новак і додає, що підстави для відстрочки від мобілізації у всіх військовозобов’язаних громадян однакові, незалежно від віросповідання.
Наприклад, троє і більше неповнолітніх дітей, інвалідність, непридатність до військової служби за станом здоров’я, опікунство над людьми з інвалідністю, загибель родичів під час проведення АТО/ООС або під час воєнного стану тощо.
«Якщо у людини немає інших підстав для отримання відстрочки, то через те, що він владика, диякон, архієрей чи ще хтось, відстрочки бути не може. Можуть мобілізувати і священиків, і керівників церков, але все залежить від мобілізаційних завдань. Про них точно є відомості у ТЦК, і ТЦК бачить, що це священик, і розуміє, що його, можливо, немає сенсу призивати», – каже юрист.
За його словами, якщо священика мобілізували, як і у випадку з вірянами, чия віра забороняє брати в руки зброю, виходом із ситуації може бути переведення на небойову посаду. Також за контрактом священики можуть стати капеланами. Капелани – це військовослужбовці, але не комбатанти (ті, хто безпосередньо бере участь у бойових діях).
«Якщо священику прийшла повістка, а він хочете стати капеланом за контрактом, а не мобілізуватися до якихось інших структур, варто насамперед поговорити з керівником військкомату і пояснити, що він планує підписати контракт», – радить Андрій Новак.
