Скільки нині жінок служить в українському війську? А в якому роді ЗС найбільше? Коли держава зможе повністю забезпечити жінок у війську формою за розміром і формою тіла, анатомічними бронежилетами, білизною? Як нам допомагають партнери в контексті гендерних підходів? І що взагалі таке простою мовою ці «стандарти НАТО щодо гендерної рівності»?
Про все це та інше кореспондентка АрміяInform запитала в начальника Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Діани Копаниці.
За останні три роки кількість жінок у Збройних Силах України збільшилася на понад 20%
— Пані Діано, чи можете озвучити статистику щодо жінок у Збройних Силах України? Скільки загалом перебуває в лавах ЗСУ станом на початок грудня 2024 року, з них — військових? Яка статистика щодо жінок у родах і видах (кількість жінок)?
— За останні три роки кількість жінок у Збройних Силах України, порівняно з даними до початку широкомасштабного вторгнення, збільшилася на понад 20%.
Станом на жовтень у Збройних Силах України загальна чисельність жінок становила майже 69 тисяч осіб, з них військовослужбовиць — понад 48 тисяч осіб. Натомість у січні 2022 року, напередодні широкомасштабного вторгнення, загальна чисельність жінок у Збройних Силах України становила понад 52 000 осіб.
Зараз на лінії зіткнення перебуває понад 5,5 тисяч жінок-військовослужбовців.
Серед жінок у Збройних Силах України ми зараз також маємо понад 10 000 офіцерів, понад 13 000 сержантів, понад 23 000 солдатів та понад 1500 курсантів.
Кількість військовослужбовців-жінок, які перебувають на керівних посадах, становить майже 7000, і ця цифра демонструє поступову динаміку до зростання.
Понад 1000 військовослужбовців-жінок нагороджені державними нагородами та понад 18 000 вже отримали статус учасника бойових дій.
Щодо інформації в розрізі кількості жінок по родах військ, то найбільше жінок, звичайно, у Сухопутних військах Збройних Сил України як найбільшому роді військ, де проходить службу понад 18 000 жінок.
Дещо менші показники в Повітряних Силах та Медичних силах, де кількість жінок-війсбковослужбовців у кожному роді перевищує 6000. Досить суттєва кількість спостерігається й у Силах територіальної оборони, Силах підтримки та Силах логістики, Військово-Морських Силах. Зрештою, у нас сотні жінок також успішно проходять службу і виконують бойові завдання в Силах спеціальних операцій та Силах безпілотних систем.
У грудні 2023 року військовослужбовиці вперше отримали 50 000 комплектів літніх польових костюмів
— Українські військовослужбовиці звертають увагу, що сексизм в армії — явище поширене, а недостатність речового забезпечення — один з його проявів. Зокрема, йдеться про форму за розміром і формою тіла, анатомічні бронежилети, білизну тощо. У якій системі координат ми перебуваємо наразі, щоб виправити цю ситуацію? Що ваше управління робить для цього?
— До початку широкомасштабного вторгнення забезпечення у Збройних Силах України було переважно орієнтоване на чоловіків. Зокрема, на рівні нормативних документів Міноборони було затверджено лише єдиний стандарт уніформи — чоловічий. Жіноча форма була передбачена лише парадна — кітель, спідниця й черевики на підборах. Відсутні також були будь-які вимоги до засобів індивідуального захисту та інших тактичних елементів для військовослужбовців-жінок.
Це створювало проблеми для військовослужбовиць, які змушені були носити чоловічу форму, яка не відповідала їхнім фізіологічним потребам та антропометричним параметрам.
Ситуація з речовим забезпеченням військовослужбовців-жінок у Збройних Силах України не є ідеальною, однак має позитивну динаміку. Щодня ми спільними зусиллями Міноборони та Генерального штабу працюємо над покращенням речового забезпечення для військовослужбовиць, і на даний час маємо за цим напрямом наступні результати.
У грудні 2023 року військовослужбовці-жінки вперше отримали 50 000 комплектів літніх польових костюмів, які виготовлені з урахуванням жіночих антропометричних параметрів. Такі зразки форми містять конструктивні елементи, що дозволяють військовослужбовцям-жінкам почуватися комфортно під час виконання завдань у польових умовах та пунктах постійної дислокації.
Наразі тривають польові випробування демісезонної форми для жінок, а перші зразки зимової форми підготовлені до науково-дослідних випробувань.
Упродовж 2023 року також відбувалось тестування жіночої спідньої білизни, яка у 2024 році надійшла на забезпечення Збройних Сил України. Поставлені зразки білизни охоплюють широкий спектр розмірів, а також мають зручний крій, що не обмежує рухів і підходить для використання у повному екіпіруванню під час виконання бойових завдань.
Зрештою, у грудні 2023 року та січні 2024 року Міноборони сертифікувало два бронежилети для військовослужбовців-жінок. Відповідні засоби захисту мають вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ, котрий допомагає підлаштувати бронежилет під анатомічні особливості жінки.
Про зняття юридичних обмежень щодо перебування жінок на військових посадах
— Де ви помічаєте позитивну тенденцію щодо гендерної політики в ЗС за час широкомасштабної війни? Де критична ситуація, де найбільш потрібна точка докладання зусиль?
— Ключовим досягненням у частині забезпечення гендерної рівності у Збройних Силах України є зняття юридичних обмежень щодо перебування жінок на військових посадах.
Починаючи з 2018 року, Україні вдалося значно розширити спектр бойових посад для жінок: з’явилися можливості бути командирками піхотних підрозділів, снайперками, кулеметниками, гранатометниками, розвідниками та навіть керувати бронетехнікою чи бути навідником танка.
Станом на сьогодні відсутні нормативні перешкоди щодо зайняття посад жінками у Збройних Силах України. Жінки мають можливість служити на посадах, які самі обирають, включаючи типові бойові спеціальності (розвідник, снайпер, кулеметник, гранатометник, артилерист чи оператор БПЛА. — Ред.). І як показує практика, жінки на таких посадах є ефективними.
Водночас ми періодично отримуємо звернення, що по факту командири не допускають військовослужбовців-жінок до бойових посад, попри високу мотивацію таких жінок і відсутність об’єктивних перепон до виконання таких завдань. Ми проводимо спільну роботу з радниками з гендерних питань та командувачами видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, щоб звести до мінімуму випадки такої дискримінації.
Вже понад 250 радників з гендерних питань системи Міноборони пройшли навчальні тренінги
— Як співпрацюєте з партнерами в контексті гендерної рівності? За що вони хвалять, а на які недоліки вказують?
— Співпраця з міжнародними партнерами є одним з основних напрямів діяльності Управління, оскільки напрям гендерної рівності є важливим напрямом. Більшість стандартів у сфері забезпечення гендерної рівності запозичені із міжнародних документів у галузі прав людини, а також практики міжнародних судів…
Я також хочу відзначити плідну співпрацю управління з нашими українськими партнерами та експертами у сфері забезпечення гендерної рівності.
Так, упродовж 2023-2024 років, вже понад 250 радників з гендерних питань системи Міноборони пройшли навчальні тренінги за сприяння національних та міжнародних громадських організацій… Управління також системно і продуктивно співпрацює з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко щодо імплементації порядку денного «Жінки, мир, безпека».
Завдяки професійній роботі цих організацій та експертів радники з гендерних питань мали змогу ознайомитися з міжнародними підходами з питань запобігання та протидії проявам дискримінації, гендерно зумовленому та домашньому насильству, основам міжнародного гуманітарного права.
Про стандарти НАТО
— Коли говоримо про «стандарти НАТО щодо гендерної рівності» — про що взагалі йдеться? Поясніть простою мовою.
— Якщо спрощено, то стандарти НАТО щодо гендерної рівності — це набір правил, рекомендацій та принципів, які допомагають забезпечити рівні можливості, зокрема, для жінок і чоловіків у збройних силах країн-членів і партнерів НАТО. Метою цих стандартів є створення умов, де кожен військовослужбовець, незалежно від статі чи гендерної ідентичності, може реалізувати свій потенціал.
При цьому гендерна рівність зовсім не означає те, що ми маємо виділяти однаковий ресурс для задоволення потреб жінок і чоловіків у війську, чи повністю зрівняти чоловіків та жінок у правах та обов’язках під час несення служби.
Справжня гендерна рівність передбачає справедливий розподіл ресурсів та створення рівних умов для людини з урахуванням її гендерних потреб. Адже цілком зрозуміло, що належне речове забезпечення жінки, котра виконує бойові завдання, може потребувати більше ресурсів, ніж у випадку створення ідентичних умов для військовослужбовців-чоловіків.
Якщо розглядати це питання у практичній площині, то в цьому контексті також слід згадати початкові вимоги взаємосумісності України з НАТО, які Україна повинна імплементувати найближчим часом, щоб наші Збройні Сили могли ефективно взаємодіяти з військовими структурами країн-членів Альянсу та проводити спільні військові операції.
Такі вимоги передбачають, для прикладу, запровадження чіткої системи радників з гендерних питань у системі Міноборони, усунення правових бар’єрів, які перешкоджають участі та представництву жінок в інституціях сектору безпеки та оборони, проведення тематичних навчань для радників з гендерних питань, розробку політик запобігання та реагування на сексуальне насильство у військах тощо.
— На початку жовтня 2024 року Міністерство оборони України повідомляло, що планує провести гендерний аналіз та виявити інституційні перешкоди для впровадження програм рівності в лавах ЗСУ. Станом на початок грудня — як із цим справи?
— Для початку варто з’ясувати, що власне являє собою гендерний аналіз. Простими словами — це з’ясування та оцінка перешкод, які існують у законодавстві чи складаються у практичній діяльності, які не дозволяють забезпечити рівні права та можливості для військовослужбовців через їхню стать чи гендерну ідентичність.
Гендерний аналіз передбачає збір та аналіз даних (наприклад, кількості жінок і чоловіків у різних підрозділах. — Ред.), виявлення практик чи правил, які можуть створювати нерівність (наприклад, обмежений доступ жінок до певних військових професій), і, зрештою, підготовка рекомендацій чи проєктів нормативних актів, покликаних розв’язати виявлені проблеми.
Тобто, ефективний гендерний аналіз — це тривала і кропітка робота, яка потребує опрацювання великої кількості різнопланових даних…
Іншим важливим напрямом нашої роботи є гендерний аналіз даних щодо військових посад, на яких перебувають жінки, та визначення бар’єрів, які перешкоджають жінкам ефективно виконувати свої службові обов’язки.
Наша стратегічна мета — створити всі необхідні умови, щоб жінки мали змогу займати керівні посади в армії, демонструючи свої професійні якості та лідерські навички.
Про плани на 2025 рік
— Що плануєте на 2025 рік в контексті гендерної політики в ЗСУ?
— Один із ключових пріоритетів на наступний рік — це нормативне врегулювання статусу та повноважень радника з гендерних питань у системі Міноборони відповідно до стандартів та кращих практик НАТО. Також ми будемо продовжувати гендерний аналіз поточних потреб військовослужбовців-жінок у війську та за його результатами будемо працювати над покращенням речового й матеріального забезпечення військовослужбовців-жінок, зокрема, у співпраці з міжнародними партнерами.
І, як ми робили цього року, багато працюватимемо над навчанням наших радників з гендерних питань, щоб вони могли отримати не тільки правовий статус і повноваження, виписані в нормативних актах, але й отримали практичні інструменти для здійснення своєї повсякденної діяльності, і в майбутньому мали змогу брати участь у спільних операціях за участі країн НАТО.
Окремим пріоритетом ми ставимо для себе покращення мовної підготовки радників з гендерних питань, оскільки, як я вже зазначала раніше, гендерні питання мають глобальний характер і базуються на міжнародних нормативних документах та стандартах НАТО, більшість з яких викладена англійською мовою.
