Незважаючи на впровадження урядової ініціативи зі зниження цін на ТОП-100 лікарських засобів, ціни на фармацевтичну продукцію в Україні за останні місяці демонструють зростання. Про це свідчать результати аналітичного дослідження системи дослідження ринку PharmXplorer проведене міжнародною дослідницькою компанією Proxima Research
+21% у гривні – саме настільки виросло споживання лікарських засобів у грошовому вимірі у січні-квітні 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У доларах зростання склало +12%, тоді як кількість придбаних упаковок залишилася майже на рівні минулого року (−0,1%), що вказує на зростання саме вартості одиниці продукції.
На практиці це означає, що українці витрачають більше грошей на ліки, але купують їх не більше, ніж торік. Зростання витрат при незмінному обсязі споживання – чіткий індикатор того, що ліки вдійсності подорожчали, а не стали доступнішими.
Середньозважена роздрібна ціна на більшість препаратів зросла, хоча ще в лютому Уряд та МОЗ анонсували зниження цін на ТОП-100 лікарських засобів. Фактичний ефект на ринок виявився незначним: лише -1,8% у загальному грошовому вираженні, адже ці препарати становлять лише 8,4% роздрібного ринку.
Тут, звісно, виникають питання до реальної дієвості державної ініціативи та механізмів її впровадження. Якщо зниження цін охоплює лише незначну частку ринку – менше 10%, – то очікуваний вплив на загальну вартість ліків для споживача мінімальний. Ба більше, при зростанні середньозважених цін на більшість інших препаратів, таке “точкове” регулювання не виглядає як системна антикризова політика в сфері охорони здоров’я.
У лютому 2025 року МОЗ України оголосило про зниження цін на низку лікарських засобів, оприлюднивши два переліки препаратів, ціни на які мали бути знижені відповідно до домовленостей із вітчизняними виробниками. Ці переліки, були оприлюднені поетапно й сумарно охоплювали трохи більше ніж 300 позицій.
Очікувалося, що з 1 березня ціни на найпопулярніші препарати знизяться щонайменше на 30%, як було анонсовано Президентом. Проте, як свідчать аналітичні дані, фактичний вплив цієї ініціативи на ринок виявився мінімальним: за підсумками квітня 2025 року загальне зниження витрат на ліки склало лише –1,8%, оскільки ці препарати охоплюють лише близько 8,4% усього роздрібного ринку в грошовому вимірі.
У цьому контексті особливо важливо враховувати структуру фінансування ринку лікарських засобів в Україні. За даними дослідження, державні витрати покривають лише 11% від загального обсягу споживання ліків, тоді як 89% витрат несуть пацієнти з власної кишені. Всі окреслені фактори роблять український фармацевтичний ринок надзвичайно вразливим до будь-яких економічних коливань і ставлять під сумнів ефективність поточних регуляторних рішень.
Таким чином, незважаючи на задекларовані наміри знизити вартість ліків та зробити їх доступнішими, на практиці українці й далі стикаються з подорожчанням медикаментів. Зростання цін при низькому рівні державного покриття витрат і незначному охопленні регуляторними заходами свідчить про відсутність системного впливу на ринок. Що буде далі – залежатиме від реальних кроків уряду щодо розширення механізмів ціноутворення, посилення контролю та збільшення частки державної участі у забезпеченні населення ліками. Поки ж фармацевтичний ринок України залишається чутливим до інфляційних коливань і непередбачуваним для споживача.
Нагадаємо
Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено рітейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.
Метою нововведень було зниження цін і підвищення доступності ліків. Водночас пацієнтські організації попереджали, що надмірне втручання у ринок може призвести до дефіциту препаратів, закриття аптек у сільській місцевості та згортання програм підтримки пацієнтів.
Критично на зміни відреагувала і Європейська Бізнес Асоціація, яка закликала Президента України ветувати законопроєкт через ризики для стабільності ринку та здоров’я пацієнтів.
Крім того, за оцінками експертів, обмеження націнок і пряме регулювання цін можуть обернутися щорічними втратами для державного бюджету на рівні щонайменше 8 млрд грн.
