З початком війни у 2022 році питання енергетичної безпеки України стало пріоритетом, оскільки країна щоденно зіштовхується з викликами, які раніше не були настільки гострими. Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії оголили вразливі місця в національній енергосистемі, змусивши уряд і експертів шукати нові рішення для стабілізації енергетичного сектору. Одним із тих, хто пропонує чіткі та конкретні кроки для досягнення енергетичної незалежності, є Денис Борисович Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ (Жуляни). У своїй статті «Українська енергетична незалежність: стратегія майбутнього» він підкреслює три ключові напрямки, які можуть вивести Україну на шлях сталого розвитку: децентралізація енергетичної системи, розвиток відновлюваної енергетики та залучення інвестицій.
Розподілена генерація як ключ до енергетичної стабільності
Однією з центральних ідей, яку просуває Денис Костржевський, є розвиток розподіленої генерації. Ця модель передбачає використання багатьох невеликих електростанцій, розташованих поблизу кінцевих споживачів. Такий підхід не лише знижує залежність від великих централізованих об’єктів, які часто стають мішенню для ракетних ударів, але й дозволяє зменшити втрати електроенергії під час її передачі.
У міжнародній практиці ця модель успішно використовується в країнах, які мають на меті зменшити свою залежність від традиційних енергоресурсів. Наприклад, Німеччина та Данія успішно впровадили розподілену генерацію, побудувавши мережу локальних сонячних і вітрових електростанцій, що дозволило не лише підвищити енергоефективність, але й створити робочі місця в регіонах.
Костржевський наголошує, що Україна має всі передумови для подібного розвитку, адже країна володіє значними природними ресурсами для розвитку відновлюваних джерел енергії — сонячної та вітрової. Це дозволить не тільки зменшити залежність від імпорту енергоносіїв, але й створити надійну, стійку енергетичну систему.
“Ми повинні впроваджувати новітні технології, щоб Україна могла стати лідером у розвитку відновлюваної енергетики в регіоні,” — зазначає Костржевський у своїй статті, підкреслюючи важливість використання сучасних рішень для підвищення енергетичної стабільності.
Державна підтримка та стимули для інвесторів – Денис Костржевський
Однією з головних умов для реалізації запропонованої стратегії є державна підтримка. Як підкреслює Костржевський, уряд України вже зробив кілька важливих кроків у напрямку розвитку відновлюваної енергетики та спрощення процедур для бізнесу та населення.
Особливу увагу приділяється програмам, які стимулюють населення до встановлення власних джерел енергії. Наприклад, безвідсоткові кредити на встановлення сонячних панелей та вітрових турбін дозволяють українцям активно долучатися до розвитку відновлюваних джерел енергії. Це знижує навантаження на загальну енергосистему, створюючи умови для децентралізації та зростання ефективності.
Однак на цьому підтримка не закінчується. Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, яка вже кілька років працює для підтримки малого та середнього бізнесу, тепер розширена і на підприємства, що займаються розвитком відновлюваної енергетики. Це дає можливість ОСББ та ЖБК брати участь у модернізації енергетичної інфраструктури через встановлення новітніх систем генерації та збереження енергії.
Костржевський також підкреслює, що для залучення міжнародних інвестицій необхідно скасувати мита та ПДВ на імпортне обладнання для відновлюваної енергетики. Цей крок суттєво знизить бар’єри для впровадження нових технологій і зробить український ринок привабливішим для іноземних інвесторів. “Ми маємо створити максимально привабливі умови для інвесторів, щоб вони вкладали кошти в українську енергетику,” — зазначає він.
Погляд на майбутнє: що необхідно для успіху? Денис Костржевський
Попри вже зроблені кроки, на шляху до повної енергетичної незалежності України залишаються важливі виклики. Одним із них є необхідність цифровізації процесів у галузі енергетики. Як зазначає Костржевський, створення єдиного цифрового порталу для взаємодії між споживачами та енергетичними компаніями значно спростить процес підключення до мереж, отримання дозвільної документації та управління енергією. Це дозволить зробити енергетичну систему більш прозорою, а взаємодію між різними її учасниками — ефективнішою.
Ще один ключовий елемент для успішного впровадження стратегії — це стимулювання споживачів використовувати власну вироблену електроенергію. Це не лише підвищить ефективність енергоспоживання, але й забезпечить максимальну вигоду від розвитку розподіленої генерації, зменшуючи залежність від великих центральних об’єктів енергетики.
Проаналізувавши пропозиції у статті Дениса Костржевського, стає очевидним, що його підхід до енергетичної незалежності України відповідає сучасним викликам і глобальним трендам. Стратегії децентралізації енергосистеми та розвитку відновлюваної енергетики, які він пропонує, знаходять своє підтвердження у досвіді багатьох країн. Наприклад, Норвегія, що володіє великими запасами нафти й газу, зробила ставку на використання “зелених” технологій та стала важливим постачальником чистої енергії в Європі. Німеччина, завдяки своїй програмі “Energiewende”, активно розвиває відновлювану енергетику і сьогодні є лідером в переході на альтернативні джерела енергії.
У той же час, Данія є яскравим прикладом країни, що побудувала ефективну модель розподіленої генерації завдяки потужним вітровим електростанціям, що розміщені як на суші, так і в морі. Україна, володіючи сприятливими природними умовами для розвитку сонячної та вітрової енергетики, має можливість використати цей досвід для зміцнення своєї енергетичної безпеки.
Ключовим моментом, на який звертає увагу Костржевський, є залучення інвесторів і спрощення процедур для впровадження інновацій. Міжнародний досвід доводить, що прозорі правила гри та стабільна політична ситуація є вирішальними факторами для залучення капіталу. Успіх таких програм у США, де працюють податкові пільги для інвесторів у відновлювану енергетику, свідчить про те, що створення сприятливих умов для бізнесу може значно прискорити розвиток енергетичної інфраструктури.
Стратегія, запропонована Костржевським, вимагає комплексного підходу та співпраці на різних рівнях: держави, приватного сектору й міжнародної спільноти. Якщо Україна зможе взяти на озброєння найкращі міжнародні практики й адаптувати їх до власних умов, вона не лише зміцнить свою енергетичну безпеку, але й займе важливе місце серед лідерів у сфері відновлюваної енергетики в Східній Європі.
