У сучасних умовах, коли Україна продовжує зіштовхуватись із викликами, спричиненими війною, дедалі актуальнішим стає питання швидкої підготовки нових кваліфікованих кадрів. Денис Костржевський, український підприємець, забудовник (Будівельна компанія. “Міськжитлобуд”), у своїй нещодавній статті “Професійно-технічна освіта – ключ до майбутнього відновлення України” детально розглядає цю проблему і пропонує шляхи її вирішення.
Основні акценти — на практичності та швидкості підготовки кадрів
Костржевський наголошує, що професійно-технічна освіта здатна стати основним інструментом у відбудові країни, дозволяючи підготувати спеціалістів у короткі терміни. Він
зазначає: “Часу на тривалі теоретичні програми більше немає — країні потрібні практичні знання для відбудови вже сьогодні.” Саме практичні навички, здобуті під час навчання, дозволять молодим спеціалістам одразу долучатися до реальних робіт на виробництві чи
будівництві.
Крім того, автор статті звертає увагу на європейський досвід у цій сфері, зокрема Німеччини та Швейцарії. У Німеччині, наприклад, діє дуальна система освіти, яка дозволяє студентам паралельно навчатися та працювати на підприємствах. Костржевський вважає, що така модель може бути адаптована в Україні, що забезпечить ефективну підготовку кадрів для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Індустріальні парки — як платформа для освіти і виробництва
Один із ключових пунктів статті — необхідність створення індустріальних парків, які
стануть своєрідними “екосистемами” для навчання та роботи. Костржевський пише: “Це не
просто група підприємств, а цілі екосистеми, де на одній території поєднуються виробничі
потужності, навчальні бази та науково-дослідні центри.” Це дозволить студентам отримувати
не лише теоретичні знання, але й здобувати практичні навички безпосередньо на
підприємствах.
Він наголошує, що підтримка держави у створенні таких парків, особливо в регіонах, де
планується активна розбудова інфраструктури, стане важливим кроком на шляху до відновлення України. Це також створить умови для розвитку молодих фахівців, що буде
важливим внеском у довгострокове економічне зростання.
Приклад післявоєнної України
Після Другої світової війни Україна, яка тоді була частиною СРСР, стикнулася з масштабними руйнуваннями інфраструктури та економіки в цілому. Для швидкого відновлення України було впроваджено короткострокові освітні програми, що дозволяли молоді швидко здобути необхідні професійні навички. Це включало спеціальні вечірні школи та технікуми, де навчання поєднувалося з виробничою практикою на заводах та будівельних майданчиках.
Підхід полягав у тому, що студенти проходили навчання і одразу залучалися до роботи на
підприємствах, отримуючи реальний досвід під час відновлювальних робіт. Це дозволило країні у короткі терміни відновити важливі об’єкти інфраструктури та забезпечити економічне зростання.
Денис Костржевський наголошує, що цей досвід післявоєнної України є важливим уроком для сучасних реалій: “Практичні навички, здобуті під час навчання, дозволяють одразу долучитися до відновлювальних робіт на виробництві. Це критично важливо для сучасної України.”
Подібний підхід до підготовки спеціалістів міг би бути ефективно застосований і сьогодні для швидкої підготовки нового покоління фахівців, яке працюватиме над відбудовою сучасної. України після війни.
Законодавчі зміни — перший крок до реформ
Однак для успішної реалізації таких ініціатив, на думку Костржевського, необхідні системні зміни на законодавчому рівні. “Усі зміни в закони та підзаконні акти повинні бути синхронізовані із загальною стратегією реформи професійно-технічної освіти, яку необхідно ухвалити в першу чергу,” — пише він. Спочатку має бути прийнята стратегія, яка визначить основні напрями реформи, а вже потім можна буде внести необхідні зміни до законодавства та впровадити їх у життя.
“Міськжитлобуд”: Підготовка майбутніх спеціалістів через практичний досвід
Компанія “Міськжитлобуд”, під керівництвом Дениса Костржевського, є прикладом того,
як бізнес може активно сприяти підготовці молодих фахівців через інтеграцію навчання та
практичної роботи. Ще до війни “Міськжитлобуд” активно співпрацювала з Київським національним університетом будівництва і архітектури (КНУБА) та іншими навчальними закладами, залучаючи студентів до участі в реальних будівельних проектах. Ця модель дозволяла студентам поєднувати навчання з роботою, отримуючи одночасно і теоретичні знання, і цінний практичний досвід.
Костржевський підкреслює, що така форма співпраці є особливо важливою для будівельної галузі, де практичні навички мають першочергове значення. Студенти, залучені до проектів компанії, мали можливість працювати на реальних об’єктах будівництва, де вони могли застосовувати отримані знання на практиці. Це забезпечувало швидке входження в професію та допомагало формувати готовий до роботи кадровий резерв.
“Міськжитлобуд” і формування кадрового резерву
Залучення молодих спеціалістів через практичне навчання також сприяло підвищенню конкурентоспроможності компанії. Випускники, які проходили практику на будівельних об’єктах, вже були знайомі з корпоративною культурою “Міськжитлобуд”, методами роботи та стандартами якості. Це дозволяло компанії не лише формувати надійний кадровий резерв, але й забезпечувати безперервність у реалізації будівельних проектів. Практична підготовка студентів на підприємствах також сприяла адаптації до новітніх технологій і будівельних процесів, що ставали критично важливими для післявоєнного відновлення інфраструктури
України.
Костржевський вважає, що саме така модель, де навчальні заклади тісно співпрацюють із підприємствами, є ключем до ефективної підготовки спеціалістів, здатних одразу приступити до роботи після закінчення навчання. На думку Костржевського, післявоєнна відбудова України значною мірою залежатиме від таких молодих фахівців, підготовлених через дуальну систему освіти, яку впроваджували в “Міськжитлобуд”.
Повний текст статті Дениса Костржевського можна прочитати за посиланням:
https://kostrzhevskyi.com/vocational-education/.
