ЄС майже вичерпав свої варіанти каральних заходів проти росії, і блоку необхідно зосередити увагу на фінансовій та військовій підтримці України, заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель в інтерв’ю EURACTIV.
«З точки зору санкцій не так багато чого залишається зробити, але ми можемо продовжувати збільшувати фінансову та військову підтримку», — сказав Боррель.
«Було б дивно, що через рік після початку вторгнення залишалось би набагато більше варіантів. Ми використовували наш покроковий процес, і ми діяли поетапно – можливо, іноді надто поетапно», – додав він.
За останній рік ЄС схвалив 10 пакетів санкцій проти москви, які мають на меті ускладнити фінансування війни та позбавити росію технічного обладнання та запчастин для зброї, яка буде використана проти України.
«Але справді, через рік після вторгнення ми підходимо до кінця цієї драбини», — визнав Боррель, коли його запитали про наступні потенційні кроки, які блок може зробити у відповідь на вторгнення рф в Україну.
«Відповідь завжди одна – продовжувати підтримувати Україну. Україні потрібні великі гроші, щоб підтримувати роботу механізму, держава, яка перебуває у стані війни, має багато фінансових потреб – це потребуватиме великих зусиль з нашого боку – тому санкції та військова підтримка – це ще не все», – зауважив голова дипломатії ЄС, який нещодавно представав план забезпечення боєприпсами для України.
Боррель сказав, що щодо операцій на полі бою «вирішує Україна», але відповідальність Європи «полягає в тому, щоб підтримувати їх, у тому числі надаючи зброю та боєприпаси».
Європа, додав він, має фінансові можливості, які потрібно перетворити на військову потужність і вивести на передову, з належною підготовкою українських солдатів.
Щоб задовольнити зростаючі потреби України на полі бою перед ймовірним весняним наступом рф, міністри оборони ЄС у середу, 8 березня, погодилися в принципі продовжити плани щодо прискорення постачання Україні боєприпасів калібру 155 міліметрів.
Боррель запропонував трикомпонентний план, який передбачає використання грошей, уже виділених Європейському фонду миру (EPF), який уже виділив 3,6 мільярда євро на озброєння України з початку вторгнення в лютому минулого року і нещодавно був доповнений додатковими 2 мільярдами євро на 2023 рік.
У разі схвалення план передбачає використання 1 мільярда євро для відшкодування державам-членам за надання Україні боєприпасів із запасів, що залишилися, але швидко вичерпуються, і ще 1 мільярд євро для розміщення спільних замовлень на закупівлю.
Однак країни-члени ще не обговорили деталі щодо фінансування масштабної спільної закупівлі боєприпасів.
«Наразі нам потрібна угода на 2 мільярди євро – якщо цього буде недостатньо, то ми повернемося до цього, тому що ми не знаємо, скільки боєприпасів ми можемо купити на ці 2 мільярди євро – це залежить від остаточної ціни і доставки, а також потреби також змінюватимуться відповідно до характеру війни», – сказав Боррель.
Відповідаючи на запитання, чи спільні плани закупівель для забезпечення швидкої доставки боєприпасів можуть вийти за рамки артилерійських снарядів і перейти до більш важкого озброєння, Боррель сказав, що ЄС «може бути настільки ж швидким для інших потреб».
Боррель попередив, що якщо країни-члени ЄС погодяться використати 2 мільярди євро для поповнення боєприпасів для України, Європейському фонду миру знадобиться більше ресурсів для всього іншого, «у всьому світі і навіть для України».
Відповідаючи на запитання про те, як ЄС міг би уникнути підходу «пластиру», тобто час від часу поповнювати фонд, коли виникають потреби, головний дипломат ЄС сказав, що країни-члени мають ухвалити рішення найближчим часом.
«Питання в тому, чи хочемо ми продовжувати використовувати цей інструмент для озброєння України і як підтримувати армії наших партнерів, наприклад, в Африці? Є багато зобов’язань», – сказав Боррель.
«Чи хочемо ми й надалі бути глобальним актором? Тоді це коштує грошей, і країни-члени повинні будуть вирішити», – додав він.
ЄС також прагне приєднатися до зусиль країн за межами блоку, принаймні Норвегія вже висловила зацікавленість, а Канада потенційно готова приєднатися.
Однак країни-члени розділилися щодо того, чи варто залучати до цих зусиль країни, що не входять до ЄС, особливо Франція, яка виступає за використання спільного фінансування для придбання боєприпасів, вироблених у ЄС.
Боррель сказав, що перший мільярд євро може бути легко поглинений європейською промисловістю, оскільки «у нас є європейські виробники, які можуть виробляти такий вид боєприпасів».
Відповідаючи на критику щодо того, що європейське рішення може бути затьмарене третіми країнами, такими як США чи Велика Британія, які могли б швидше постачати боєприпаси, Боррель сказав, що «якщо буде явний попит, підкріплений грошима, тоді (європейська) промисловість запуститься виробляти більше».
«Фірми адаптуються до попиту – якщо є чіткий попит, галузь реагує. Якщо це невирішуваний попит і незрозуміло, скільки потрібно виробити, вони не бажають збільшувати свої виробничі потужності, – сказав він. – Тому спільні закупівлі надсилають потужний сигнал галузі – це наша вимога».
