Відсутність такого плану для громади означатиме затримку фінансування відновлювальних заходів і підвищення ризиків хаотичної забудови і рейдерства. А наявність буде сприяти збільшенню надходжень до місцевих бюджетів щонайменше на 10-20%.
За її словами, з 1 січня 2025 року вступає в силу відповідне законодавство – Закон №711 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”. Згідно з ним, кожна українська територіальна громада повинна приступити до розроблення плану свого просторового розвитку. Цей документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою.
Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І лише з цим документом громада зможе відвести земельну ділянку під садок, школу чи житло, підприємець – розширити свій бізнес, а звичайний житель – змінити цільове призначення своєї ділянки.
При цьому Шуляк зауважила – через те, що процес створення плану просторового розвитку для громад новий і, відповідно, складний, з ним не поспішають. Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
“Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження”, – підкреслила Шуляк.
Водночас, додала вона, зволікання з цим загрожує громадам затримкою із фінансуванням відновлювальних заходів, хаотичною забудовою і рейдерством. А от наявність комплексного плану просторового планування є, на її думку, суттєвою перевагою для розвитку бізнесу у громаді.
“Через війну багато підприємців релокувалися у безпечніші регіони. Проте близько 20% повністю або частково повернулися, диверсифікувавши виробництво. Комплексні плани дозволяють громадам максимально спростити дозвільні процедури, а отже і оптимізувати час та витрати на запуск бізнес-проектів”, – додала парламентка.
У кожній громаді, наголосила вона, повинні бути сформовані чіткі правила: що можна будувати на відповідній території, а що будувати заборонено, які обмеження щодо забудови встановлені, наприклад, гранично допустима висотність забудови, мінімальні відстані від певних об’єктів тощо.
“У цьому же плані визначаються види цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва об’єктів промисловості, не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво”, – зауважила нардепка.
Нагадаємо, у серпні 2024 року Уряд ухвалив постанову про запуск електронного Містобудівного кадастру державного рівня. Він акумулює всю містобудівну інформацію та документи на місцевому, регіональному та державному рівнях.
Система охоплює комплексні плани просторового розвитку громад, генплани, плани зонування, детальні плани територій, схеми планування областей та районів. Також через кадастр вноситимуться зміни, оновлення, експертизи та висновки щодо містобудівної документації. При цьому, геоінформаційний характер системи забезпечує прив’язку всіх даних до конкретної території. Це дає змогу наочно демонструвати планування міста, розташування об’єктів і зони забудови, забезпечуючи точність та захист від втрат і підробок.
Економіка
