Я багато років слідкую за ринком автомобілів швидкої допомоги. І бачив як він проходить процес від централізованих закупівель Богатирьової до повної анархії головлікарів. Але лишалось незмінним те, що були різні виробники, і вони конкурували між собою.
Це змінилось напередодні вторгнення. Вперше ринок почав консолідовуватись не під одного чиновника, а під одного гравця – компанію «Автоспецпром» Германа Фісталя. Державні «Медзакупівлі України» закрили очі на те, що ця фірма зірвала мільярдні поставки і віддали їй фактично повну монополію на своїх підрядах. А під час вторгнення через уряд провели рішення про те, щоб позбавити і регіональних лікарів можливості визначати вимоги до машин повністю на свій розсуд (хроніки монополізації можна прослідкувати за нашими публікаціями). Ось один епізодів цього серіалу, який я розповім дуже спрощено, аби не впадати в великий лонг-рід.
Столичний «Київмедспецтранс» під час вторгнення хотів купити кілька десятків автомобілів швидкої. Тендерку прописали під якісні авто з якісним медобладнанням. Відповідно автомобілі мали бути дорожчими, ніж зазвичай пропонує компанія Фісталя.
Однак «Автоспецпром» зміг отримати рішення судді Госпсуду Києва Сергія Ковтуна (він «кріпив» передачу «Межигір’я» Януковичу). Суддя зобов’язав «Київмедспецтранс» укласти угоду з фірмою Фісталя в конкретній редакції і з конкретною комплектацією. Реально прописали прямо в рішенні суду що і почім купити.
За моїми даними, «Київмедспецтранс» отримав додаткові пояснення від представників СБУ щодо невідворотності покарання за ухилення від виконання рішення суду. І без використання електронної системи купив у Фісталя 33 швидкі за 93 млн грн. Ось так я вперше в житті бачив, щоб у «Прозорро» в розділі «Тендерна документація» замість вимог замовника був файл з рішенням суду.
А потім «Автоспецпром» привіз ці машини. І «Нашим грошам» прислали їхні фото, з яких було цілком очевидно, що щонайменше дві комплектуючих підмінені – замість «хороших/дорогих» були інстальовані «погані/дешеві».
Найочевидніша підміна – крісло для перевезення пацієнта. У рішенні суду і в контракті було вказано, що це має транспортувальний стілець Spencer 425 Silver з 4 колесами виробництва Spencer Italia s.r.l. (Італія).
Але на фото з огляду нової машини цілком очевидно що у крісел тільки 2 колеса.
Тобто вони не відповідають і контракту, який постачальник сам змусив через суд укласти з ним, і медико-технічним вимогам ДП «Медичні закупівлі України», в яких зазначено, що пристрій для перенесення пацієнта, що сидить, повинен мати саме 4 колеса.
За оцінками учасників ринку, двоколісні турецькі крісла коштують мінімум вдвічі дешевше від якісних чотириколісних італійських, які в Україні продаються по 38 950 грн. Відтак загальна маржа по цим крісла на всій партії швидких може скласти близько 700 тисяч гривень.
Також на надісланих фото вдалось помітити інший аспіратор. У договорі було зазначено, що в «швидкій» має бути аспіратор Ambujet P 1000 R 10G виробництва Spencer Italia s.r.l. (Італія).
В Україні його ціна складає близько 1100 євро за штуку.
Однак на фото ми побачили аспіратор «Lifetime» виробництва «Elmaslar» (Туреччина). Ціна турецьких виробів складає 34 тисячі гривень. Відтак маржа на аспіраторах могла скласти ще 400 тисяч гривень. Разом з кріслами виходить вже 1,1 млн грн.
«Наші гроші» звернулись до «Київмедспецтрансу» з проханням зробити фото салонів швидких. Аби розвіяти можливі сумніви. Бо у оприлюднених в “Прозорро” актах прийомки-передачі чорним по білому написано, що швидкі прийняли нібито з італійськими кріслами та аспіраторами, і навіть серійний номер приладу вказаний:
Але нам відмовили з двох причин. По-перше, «ми не зобов’язані фотографувати, а тому і не будемо». По-друге, «у нас же особливий воєнний період, і «Київмедспестранс» – це критична інфраструктура, а відтак фото наших «швидких» – це інформація про технологічні об’єкти критичної інфраструктури, а критична технологічна інформація – це обмежений доступ».
