Захоплення окупантами Соледара Донецької області у військовому плані нічого не змінить для ЗСУ. Своєю чергою, засновник ПВК “Вагнера” Євген Пригожин хоче якось поправити своє матеріальне становище.
Про це в інтерв’ю журналістам розповів експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
“У разі захоплення Соледара для противника буде завдання втриматися в низині. Бо, відійшовши на 2 кілометри в західному напрямку, наші війська опиняються на завчасно підготовленому, якісно обладнаному рубежі оборони. І вони опиняються вище ніж противник. Противнику треба наступати вгору – тобто бігти з низини Соледара 2 кілометри до першої нашої траншеї”, – розповів він.
На думку Кевлюка, сенс захоплення Соледару для Росії полягає у тому, що засновник ПВК “Вагнера” Євген Пригожин хоче якось поправити своє матеріальне становище.
“Соледар – місце видобутку солі. Бахмут – місце видобутку гіпсу і теж солі. Відповідно, можна припустити, що російське керівництво каже: “товарищ Пригожин, як захопите ці два міста – копайте сіль, гіпс – це вам”, – додав експерт.
При цьому, за словами Кевлюка, втрата Соледара для ЗСУ у військовому сенсі не змінює нічого.
“Для противника вона створює проблему, бо в цьому місці вогнем з панівних висот без кінця будуть вибиватися всі ті, хто зайде в Соледар. Це стане місцем колективного самогубства. Для оборони Бахмута це буде, скажімо, неприємно, бо в місті північніше утворюється вороже угруповання, яке в разі спроби руху в напрямку Бахмута потрапляє під фланговий удар Збройних сил України”, – додав він.
При цьому, як стверджує експерт, хоча це одна з логістичних артерій, яка забезпечує Бахмут, її втрата не означає катастрофу через припинення постачання.
“Так, це призведе до певних складнощів для оборони Бахмута. Але противник заходить у капкан, з якого йому потім буде дуже важко вибиратися. Ідея охопити Бахмут з півночі і з півдня – через Соледар і через Курдюмівку – непогана за умови, що у вас є перевага в силах та засобах”, – додав Кевлюк..
При цьому, за словами Кевлюка, противник не може масштабно застосовувати авіацію – погода не та. Крім того, вони не можуть масштабно застосовувати артилерію.
“По-перше, не вистачає боєприпасів. По-друге, вже не вистачає і самої артилерії. Можуть застосовувати бронетехніку – все це чудово проглядається на дистанції 3-5 кілометрів і спалюється. Те, що ми бачимо – вони наступають по власних трупах, просуваючись на 10-20 метрів за добу. З таким темпом там можна покласти 100 тисяч людей і здобути один кілометр території”, – каже експерт.