Поки ми «носимо тягарі одне одного», поки виявляємо свою любов, поки нам не байдуже, поки ми захищаємо і боремось одне за одного, полегшуємо тягарі і скорботи інших – немає такого ворога, який би нас подолав.
Про це написав на своїй сторінці Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній.
«Сучасна психологічна наука спрямовує величезні зусилля на пошук різноманітних способів, як полегшити людині зносити труднощі життя, розвантажити її від напливу проблем, зменшити тиск обставин і повсякденних турбот. Водночас чуємо із Писання прямий заклик до того, аби носити не лише свої тягарі, але й тягарі інших: «Hосiть тягарi один одного i так здiйсните закон Христа» (Гал. 6: 2).
Навіщо Євангеліє закликає нас обтяжувати себе ще й «чужими» тягарями? Чи не легше було би просто прагнути позбутися власних проблем? Хоч це може здатися спершу парадоксальним, але істина в тому, що здійснюючи закон Христа – виявляючи любов до ближніх, як до самих себе, допомагаючи іншим – ми зменшуємо і свій тягар, власну ношу. Господь закликає нас носити тягарі одне одного, бо зокрема і таким чином, через наші вчинки, Він допомагає людям.
Нині, під час війни і страждань, дуже помітна спасительна дія цього євангельського принципу. У кожного свій тягар: важка хвороба, скрутне матеріальне становище, втрата близької людини, руйнування будинку, розлука з рідними, переживання за дітей на фронті… Це все особисті тягарі кожного, які дуже важко в собі носити. Але коли ними ділишся, відкриваєшся, довіряєшся, коли співчуваєш іншому, втішаєш, обіймаєш, плачеш і молишся разом – малознайомі люди перетворюються на друзів, на братів і сестер у Христі, і їм стає легше, бо вони не самі, вони можуть розраховувати на допомогу, на підтримку. Разом долати проблеми легше.
Саме так – разом, співчуваючи, співстраждаючи, допомагаючи, «носячи тягарі одне одного», український народ протистоїть лютому ворогу. Допомагаючи в біді, рятуючи, надаючи прихисток і всяку посильну допомогу потребуючим, ми втілюємо в життя євангельський закон любові, а Бог усіляко сприяє і допомагає нам, благодіє через нас. Тому поки ми «носимо тягарі одне одного», поки виявляємо свою любов, поки нам не байдуже, поки ми захищаємо і боремось одне за одного, полегшуємо тягарі і скорботи інших – немає такого ворога, який би нас подолав.
Життєві тягарі можуть бути дуже важкими, але Господь дав нам одне одного, дав нам Церкву і закон любові, аби їх полегшити. Тож нехай християнська любов, яка є між нами, й надалі свідчить ділами – на користь, на благо, заради нашої спільної перемоги!» – зазначив Предстоятель ПЦУ.
