26 квітня 2023 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів прийняв рішення рекомендувати парламенту включити до порядку денного сесії та прийняти за основу проект Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення за реєстр. № 9212.
У своєму виступі Голова Комітету Галина Третьякова розповіла, чому питання впровадження накопичувального пенсійного забезпечення в Україні є критичним для добробуту наступних поколінь українських пенсіонерів, а також економічно-активного населення, яке роками фінансує солідарну пенсійну систему країни.
Про зростання навантаження на солідарну пенсійну систему, формування звички до пенсійних накопичень, гарантування пенсійних вкладів, інвестування пенсійних коштів у відбудову держави на шляху України до членства в ЄС – в інтерв’ю Голови Комітету.
Чим відрізняється законопроект за реєстр. № 9212 від доопрацьованого Комітетом законопроекту за реєстр. № 2683?
Ці два законопроекти абсолютно тотожні.
Справа в політичній історії законопроекту № 2683, яка була доволі складною та тривалою. Текст цього системного та складного законопроекту з 2019 року 3 чи 4 рази повністю переписувався, враховуючи зауваження широкого кола зацікавлених сторін.
З кожним доопрацюванням законопроекту зростала підтримка проекту Закону, як серед народних депутатів різних фракцій та груп, так і серед урядовців, науковців, бізнесу, суспільства.
Так, якщо законопроект № 2683 подавався 4 народними депутатами України, то до підписання законопроекту № 9212 вже долучилося 47 народних депутатів України, в тому числі Голови різних фракцій та груп. Першим підписантом законопроекту виступив Голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України Давид Арахамія, що є потужним сигналом для прийняття рішення.
Питання впровадження другого рівня пенсійного забезпечення надзвичайно складне. Народним депутатам та Уряду попередніх скликань не вдалося доповнити солідарну пенсійну систему накопичувальним рівнем. Хоча спроб впровадити накопичувальну систему було 14. Нинішній склад парламенту має реальний шанс це нарешті зробити.
Чи свідчить демографічна ситуація в країні про необхідність терміново трансформувати систему пенсійного забезпечення громадян шляхом запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи як додаткової до солідарної?
Це питання досліджувалося неодноразово.
Нещодавно Міністерство соціальної політики України провело круглий стіл щодо демографічної ситуації в Україні. Висновки не дуже оптимістичні для діяльності нашої солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Наразі майже кожен третій українець в Україні є пенсіонером.
Крім того, в останньому звіті Міжнародної організації праці від 2023 року констатується надзвичайно низький рівень зайнятості в Україні. МОП аналізувала дані 2019 року та вплив війни на ринок зайнятості в Україні. У 2019 році лише 49% українців віком від 15 років були працевлаштовані. Це свідчить про те, що більше половини населення України не працює в офіційній сфері зайнятості. Більшість з них, за даними МОП, – жінки віком 25-39 років, які займаються веденням домогосподарства та доглядом за дітьми, а також пенсіонери працездатного віку.
Більше того, незважаючи на підвищення Урядом Гройсмана віку виходу на пенсію в залежності від страхового стажу до 63 та 65 років, середній вік виходу на пенсію в Україні значно де-факто зменшився і складає наразі 53,8 років. Це відбувається через збільшення кількості громадян, які мають законодавчо встановлене право на достроковий вихід на пенсію, зокрема за вислугою років, хто втратив годувальника, хто отримав інвалідність, учасників бойових дій.
Нагадаю, що пенсію нинішнім пенсіонерам в солідарній систему фінансує саме економічно активне населення, сплачуючи необхідний для цього ЄСВ.
Ситуація ускладнюється катастрофічним падінням народжуваності в Україні. За даними Фонду ООН у галузі народонаселення, загальний коефіцієнт народжуваності в Україні у 2023 році найменший за останні роки і складає 1.3. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова дає під час війни менш оптимістичний коефіцієнт народжуваності – 0,8.
Експерти одностайні в думці, що при такій конфігурації даних солідарна система буде не в стані утримувати наших людей у поважному віці на належному рівні.
Таким чином з прийняттям законопроекту № 9212 буде здійснена пенсійна реформа в країні?
Не зовсім. Законопроект не є пенсійною реформою у абсолютному сенсі цього слова. Цей законопроект є поштовхом у впровадженні системи пенсійних накопичень в Україні.
Голова нашої фракції пан Арахамія каже про те, що перед тим, як впроваджувати загальнодержавне обов’язкове пенсійне накопичення, нам всім спочатку потрібно сформувати звичку накопичувати кошти, навчитися користуватися пенсійною інфраструктурою, рахунками, аналізувати інформацію щодо інвестиційного доходу власних накопичень, тощо.
Тож, законопроект виконує функцію формування звички до пенсійних накопичень. Ми, українці, не любимо різких змін життєвого ладу та устрою. Крім того, ми звикли самостійно приймати рішення щодо того чи іншого питання, особливо якщо воно стосується добробуту домогосподарства.
Хто ж тоді буде фінансувати відповідне формування звички накопичувати собі на пенсію?
Законопроект передбачає, що в перші 3 роки джерелом додаткових пенсійних накопичень у другому рівні пенсійної системи виступить держава. Для цього використовуватимуться як кошти Державного бюджету, так і частина коштів ЄСВ сплачених роботодавцями. При цьому розмір єдиного соціального внеску залишається незмінним – 22%. Паралельно з процесом розбудови накопичувальної системи йде обговорення законодавчого вирішення питання забезпечення страхових сум в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Повертаючись до джерел додаткових пенсійних накопичень у другому рівні пенсійної системи, то пропонується, що починаючи з 2025 року на персональні рахунки кожної працюючої людини, відкритих в державному Уповноваженому пенсійному фонді, щомісяця буде надходити у вигляді додаткових пенсійних накопичень 2% від фонду заробітної плати (1% з ЄСВ, 1% – з Державного бюджету), в 2026 році – 3% (1,5% з ЄСВ, 1,5% – з Державного бюджету), в 2027 році – 4% (2% з ЄСВ, 2% – з Державного бюджету).
Законопроект стосуватиметься кожного працюючого громадянина віком до 55 років. Самозайняті особи зможуть добровільно прийняти участь в накопичувальній системі за відповідною заявою.
А що буде після цих 3 років?
Наразі ведеться дискусія, яким чином долучити громадян до участі в другому рівні пенсійної системи після 2027 року. На думку Елли Лібанової, за відповідні накопичення мають відповідати три особи – держава, роботодавець і сама людина.
Інші експерти кажуть, що участь людини у накопичувальній пенсійній системі має бути добровільною. У разі ухвалення законопроекту у першому читанні, при його доопрацюванні до другого читання будемо обговорювати систему «автозапису», тобто участі в накопичувальній системі пенсійного забезпечення на умовах автоматичного запису з правом відмови.
Людина зможе визначитися, чи хоче вона брати участь в системі накопичення додаткової пенсії, чи ні. Це буде її частиною відповідальності за власне пенсійне забезпечення в поважному віці.
Систему «автозапису», до речі, схвально сприймає Світовий банк.
З якого моменту та яким чином законодавці пропонують розпочати накопичувати додаткові пенсії?
Процес впровадження системи є складним, багатопроцесним та поступовим. Водночас ми маємо потужну кваліфіковану команду в Уряді, Верховній Раді України, Офісі Президента, які можуть прийняти всі виклики складної багатофакторної реформи.
У разі прийняття законопроекту в цьому році, Кабінету Міністрів України буде доручено продовж 2024 року створити нормативно-правову базу регулювання цього процесу та інфраструктуру для здійснення пенсійних накопичень.
До урядової інфраструктури відноситься створення державного Уповноваженого пенсійного фонду.
Крім того, при Міністерстві фінансів України планується створення системи управління коштами, які накопичуватимуться у цьому Фонді.
А при Міністерстві цифрової трансформації України, в тому числі на базі Дії, планується створення Адміністратора, який буде повідомляти громадянам інформацію про суму їх накопичень на персональних рахунках. Було б добре, якщо такі повідомлення надходили людині щомісяця. Це питання буде обговорено при доопрацюванні законопроекту до другого читання.
Власником цих коштів буде людина чи держава?
Власником пенсійних накопичень з моменту перерахування коштів на персональний рахунок стає людина. У разі, якщо людина піде з життя, сума пенсійних накопичень буде успадкована.
По досягненню пенсійного віку громадянин почне отримувати додаткові до основної пенсії виплати з суми відповідних накопичень. Враховуючи невеликий відсоток, що накопичуватиметься, мова не йде про великі суми. Тим не менш пенсійна виплата в солідарному рівні буде збільшена, що позитивно вплине на формування звички до накопичень та рішення продовжити накопичувати на власну пенсію.
Якщо людина захоче отримувати більшу за розміром додаткову пенсію, вона зможе додатково відраховувати на власний пенсійний рахунок кошти із заробітної плати.
Хто гарантуватиме збереження пенсійних коштів?
Як і в солідарному рівні, зберігання та примноження пенсій другого рівня гарантуватиметься державою.
Чи передбачається участь страхових компаній у процесі накопичення пенсій?
Включення до цієї системи страхових компаній законопроект не передбачає. Ми довго думали над участю приватного сектору у процесі пенсійних накопичень. Перша редакція законопроекту мала приватну основу. Але це не було сприйнято народними депутатами та міжнародними експертами, які вказували на неготовність приватного сектору до цього процесу.
В сучасних умовах під тиском стейкхолдерів ми вирішили зробити пенсійну систему другого рівня в перші роки впровадження державною. І ми вимушені були піти на цей крок до розбудови небанківського фінансового ринку. Маємо надію, що впродовж 3 років запуску системи додаткових накопичень буде розвинута структура регулювання та нагляду за небанківським приватним сектором. Правоохоронна система має бути також готовою реагувати на найменші ознаки злочинів з публічними фінансами на небанківському ринку, на необережне поводження менеджерів приватних компаній з грошима громадян. Мають бути створені чіткі перепони діяльності шахраїв на фінансовому ринку України.
Передбачається, що в майбутньому, коли приватний сектор та Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків будуть готові, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами долучаться до системи накопичень. Тоді вже громадяни зможуть обирати, в яких фінансових інституціях зберігати та примножувати власні накопичення. Законопроект закладає засади допуску до пенсійної системи другого рівня приватного сектору.
З точки зору соціального захисту, запроваджувати других рівень пенсійної системи потрібно вже зараз. Фінансову систему потрібно ще готувати.
Парламент вже працює над удосконаленням контролю та роботою фінансового ринку. Зокрема, в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, у пана Гетманцева, знаходиться законопроект щодо регулювання і нагляду за фінансовими установами, які будуть залучені до накопичень в майбутньому.
Лунають думки, що впровадження накопичувальної пенсії варто відкласти на післявоєнний час?
Я так скажу: ми вже запізнилися з впровадженням додаткових накопичень до пенсії. Про це свідчить рівень пенсійного забезпечення українців, який парламент та Уряд намагається підвищити в режимі прийняття законів та постанов. Ситуацію, як я вже сказала, також погіршують негативні демографічні та міграційні тенденції, зниження рівня народжуваності в нашій державі.
Крім того, запуск такої моделі накопичень сприятиме консолідації української нації задля відбудови держави після перемоги над ворогом. Кожна людина зможе зробити свій маленький і в той же час великий вклад в післявоєнну відбудову України. Об’єднавши власні ресурси ми розбудуємо нашу власну Україну. Це і є національна ідея розбудови України для українців.
До речі, майже вся північна Європа, Ізраїль запроваджували накопичувальні системи саме після війни. Зокрема, кошти пенсійних систем розглядалися як інвестиції в повоєнну розбудову держав. Відбувалося активне інвестування коштів в цінні папери країн, які під час війни були недооціненими.
На ці кошти, зібрані гуртом, відбудовувалися мости, заводи, інфраструктура країн. Таке інвестування коштів населення підштовхнуло економіку держав до створення публічних акціонерних товариств, в яких людина ставала міноритарним власником.
Після війни на хвилі відбудови України та нашого входження до ЄС цінні папери наших компаній стрімко зростатимуть в ціні.
За рахунок відрахувань відсотків від заробітної плати в накопичувальну пенсійну систему України, стала діяльність якої буде на 100% гарантованою державою, Українець зможе долучитися до відбудови кожного міста нашої держави, які понівечив російський воєнний терор.
Додатково, після запуску ринку землі, у нас з’явилися відповідні іпотечні папери. Наша земля є тим активом, який буде у вартості тільки зростати. Так само як зростають у ціні нафтові поклади в Норвегії. До речі, це зростання забезпечує частковий дохід державного пенсійного фонду Норвегії.
Звісно, Державний бюджет потерпає від війни. Основні кошти ми витрачаємо на оборону, озброєння, фінансування військових. Однак ми маємо дбати і про тил країни – людей, які сьогодні працюють та фінансують армію, а завтра можуть стати пенсіонерами з недостатнім для гідного життя пенсійним забезпеченням. Військові також повернуться до цивільного життя. Ми разом маємо розбудувати державу, комфортну для всіх.
Ми хочемо дати громадянам розуміння, що держава дбає про суспільство навіть під час війни, всупереч війні.
Як Ви вважаєте, чи вдасться з 15-тої спроби запровадити в Україні другий рівень пенсійної системи та розпочати нарешті збір додаткової пенсії для українців?
Я не знаю. Бо це рішення має прийняти більшість народних депутатів України.
Але я впевнена, що неприйняття цього законопроекту прирікає наших пенсіонерів на доволі низьке пенсійне утримання.
Враховуючи показники, які є, податки, які будуть сплачувати наші діти в солідарну пенсійну систему за відсутності другого рівня пенсійної системи будуть тільки зростати. Мова йде не лише про збільшення податків в частині ЄСВ, але і непрямих податків, які ідуть як дотація з Державного бюджету до Пенсійного фонду України.
Наша відповідальність полягає в тому, щоб не покласти на майбутні генерації українців утримання нас на пенсії. Маємо думати над власним пенсійним забезпеченням змолоду.
У молодого покоління українців є велике завдання – відбудувати Україну для своїх дітей.
