Найважливішим є збереження транзиту української аграрної продукції до портів Балтійського та Середземного морів для того, щоб вона потрапила на традиційні ринки, зокрема, Південно-Східної Азії, Близького Сходу. Таку думку висловив журналісту УНН експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, коментуючи обмеження ввезення зерна з України, які запровадили деякі європейські країни.
За словами експерта, без збереження можливості транзиту ми можемо опинитися в ситуації, як на початку 2022 року, коли порти були заблоковані вщент. Власне європейські країни не є основними споживачами української агропродукції.
«Ми протягом довгого часу жили маючи від 3 до 5 % загального обсягу виробництва в Україні квоти на постачання аграрної продукції в Європу. Ми знайшли свої ринки, у нас ринки – це північ Африки, Південно-Східна Азія, Близький Схід, трохи Китай. Це наші традиційні ринки. Тобто з цієї точки зору ніяких проблем не було, якби були відкриті порти», – розповів Пендзин.
За його словами, актуальним є питання яким чином буде потрапляти на світові ринки українська аграрна продукція.
«Тобто на сьогодні надзвичайно актуальним є питання куди саме конкретно, яким чином буде потрапляти на світові ринки українська аграрна продукція. Нас цікавить надзвичайно сильно доступ до портів Балтійського моря, а це транзит. Ми по великому рахунку й так не мали великої долі на європейському аграрному ринку. Він є надзвичайно конкурентним, дотованим, має свою специфіку й у Європі надзвичайно потужне аграрне лобі, яке може створити дуже негативні наслідки для заходу української продукції на ринки ЄС», – сказав Пендзин.
