У межах підготовки до другого читання законопроєктів про Defence City народні депутати обговорюють умови включення до числа резидентів спеціального правового режиму авіаційних підприємств, які виконують модернізацію та ремонт літаків і вертольотів для Збройних сил України. Про це повідомила народний депутат, член політичної партії “Європейська солідарність” Ніна Южаніна в ексклюзивному коментарі для УНН.
В Україні готуються до другого читання законопроєкти про Defence City − спецрежим підтримки оборонної промисловості. Авіаційна галузь ризикує не потрапити до переліку резидентів, попри ключову роль авіаційних підприємств у модернізації техніки для ЗСУ. Крім того, з 2025 року галузь втратила податкові пільги, що діяли понад 10 років, і попереджає про загрозу повторити долю знищеної космічної. Представники авіації наголошують, що участь у Defence City могла б стати оптимальним шляхом виходу з кризи.
За словами народної депутатки Ніни Южаніної, питання включення авіаційних підприємств до резидентів Defence City регулярно розглядається на засіданнях робочих груп комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. У дискусіях беруть участь різні стейкхолдери, і критична важливість збереження авіаційного потенціалу не викликає сумнівів. Включення основних авіаційних компаній до спеціального режиму вважається беззаперечно необхідним.
“Очевидно, що ті (авіаційні – ред.) підприємства мають мати пільгу. А хто ж як не вони, якщо вони є унікальними”, − зазначила Ніна Южаніна.
Водночас наразі ведуться дискусії та обговорення умов та критеріїв відбору резидентів Defence City. Зокрема, одна з пропозицій передбачає, що підприємства мають отримувати не менше 90% доходу від діяльності у сфері оборонного виробництва та послуг, які безпосередньо забезпечують потреби сектору безпеки і оборони. Однак їх не зможуть виконати флагмани авіації, зокрема ДП “Антонов” і АТ “Мотор Січ”.
Моя пропозиція була наступна: щоб для такої категорії підприємств (авіаційних – ред.) загальний об’єм становив 50+. Тобто, якщо навіть 50% загального доходу від усіх видів діяльності складатимуть вироби саме військового призначення, військова техніка, як виписано, то я б пропонувала їм надати такі ж самі пільгові умови, притому, що решта 50% доходів оподатковуватиметься на загальній системі оподаткування
Ніна Южаніна повідомила, що всі інші запропоновані авіацією зміни та критерії будуть розглянуті на найближчому засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Нагадаємо
У розпорядженні УНН опинився перелік поправок до одного із законопроєктів про створення Defence City, поданих народними депутатами до другого читання. Пропонується розширити перелік резидентів, включивши підприємства літакобудування, що підпадають під дію Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”. Це дозволить офіційно включити до Defence City авіапідприємства, визначені Кабміном як критично важливі для економіки та оборони.
Щодо порогу доходу від оборонної діяльності пропонується знизити вимогу до 40-50%, враховувати річний, а не лише квартальний дохід, та включати в оборонний дохід виробництво й обслуговування авіатехніки, двигунів і компонентів. Без цього залишитися поза спецрежимом і втратити податкові пільги ризикують навіть гіганти на кшталт ДП “Антонов”. Також пропонується включати до Defence City підприємства, які беруть участь у міжнародних контрактах з експорту військових або подвійних технологій.
Крім того, йдеться про скасування обмежень щодо наявності податкового боргу, прострочення виконання контрактів або виплати дивідендів, оскільки у воєнних умовах це не завжди свідчить про ненадійність. На діяльність впливають обстріли, релокація та перебої постачання. Натомість пропонується дозволяти включення таких підприємств до Defence City за умови погашення боргу протягом трьох років.
Інші поправки передбачають розширення податкових пільг на літакобудування (за умови реінвестування), митні преференції для критично важливого імпорту, державні гарантії та страхування експортних контрактів. Уточнюються й умови повернення пільг у разі втрати відповідності критеріям, зокрема заборона ретроспективних санкцій. Вивільнені кошти мають спрямовуватися на розвиток виробництва, модернізацію, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації персоналу та придбання прав інтелектуальної власності у сфері літакобудування.
