Колишній народний депутат, соратник Януковича, одеський бізнесмен та власник збанкрутілого АТ «Імексбанк» Леонід Клімов має виплатити 309 млн грн на користь Національного банку за рішенням Верховного суду за 12 червня 2024.
При цьому, загальна заборгованість його фінансової установи з 2015 року перед кредиторами та вкладниками становить 12 млрд гривень. Тобто майже 10 років, як вкрадені гроші рухаються рахунками Клімова, а він досі вільно пересувається Одесою. До того ж у 2022 році в його планах було стати гауляйтером Одеси у разі захоплення міста російськими військовими.
Початок схеми
Для Леоніда Клімова період з 2010 по 2014 роки стали золотою жилою, якраз коли він був позаштатним радником Януковича. Близько 2011 року почала працювати довгограюча схема з крадіжки грошей і свідоме доведення банку до банкрутства.
«Імексбанк», який мав кредитний портфель у розмірі 12 млрд гривень, видавав високоліквідні кредити, грошима звичайних вкладників, низці юридичних осіб, бенефіціаром яких був сам Леонід Клімов. Ці гроші забезпечувалися майном одеського стадіону «Чорноморець». І ця оцінка сильно завищена, бо у травні 2017 року Фонд гарантування оцінив стадіон менш ніж 1,5 млрд грн. Але кількість кредитних договорів протягом трьох років зростала у геометричній прогресії. Бо, за даними «Економічної правди» у 2011 році стадіон забезпечував один кредитний договір на 70 млн грн, а вже з грудня 2014 року – 41 кредитний договір на 8,3 млрд грн. Наглядова рада закривала очі руками, бо очолювала її дружина Клімова.
«Фіктивні фірми інколи виконували свої зобов’язання за кредитами. Це забезпечувало ілюзію та замкнений цикл перекредитування. Але одного дня, як і планувалося, фінансова піраміда розвалилася»,- зазначає адвокат Ігор Курілко. В останні місяці 2014 року вивели активи та високоліквідні застави, а деякі позичальники змінили склад засновників та перереєструвалися в інші області. Керівництво банку заявило про мільярдні збитки – за фактом непогашені заборгованості власних фірм. Зрозуміло, що Революція гідності підкосила вплив та активи “регіонівця” Клімова. Проте після анексії Криму він намагався зберегти та побудувати банківський бізнес уже на окупованій території. «Імексбанк» видавав кредити під об’єкти застави у Криму, а після анексії – почали продавати довідки про розрахунок із банком. Від його махінації постраждали не лише рядові вкладники, чесний бізнес, а й НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
У 2015 році Нацбанк визнав «Імексбанк» неплатоспроможним і ввів там тимчасову адміністрацію, а Фонд гарантування запустив процедуру ліквідації установи. Пізніше Фонд виплатив вкладникам 4,3 мільярда гривень та виставив на продаж головну будівлю збанкрутілого «Імексбанку» — «Вежу Клімова» на проспекті Гагаріна. Непогашені вимоги становлять 8,4 мільярда гривень. Загалом було подано 170 заяв про вчинення кримінальних правопорушень.
У 2017 році було оголошено в розшук Юрія Граматику – голову правління банка, як підозрюваного в зловживанні владою та привласненні майна в особливо великих розмірах. Але у обвинувачувальному акті зникла стаття про розкрадання в особливо великому розмірі, а про збиток у 14 млрд грн і не згадали. А що з Клімовим?
Потрібно враховувати його зв’язки із місцевою владою та правоохоронними органами на державному рівні. Ще у 2014 році справу вів підрозділ СБУ в Одесі. Справа відкривалася-закривалася і пов’язують це із впливом Служби з Києва. Не обійшлося і без Генеральної прокуратури. Це досить великий ланцюг контактів, який враховує і судову вертикаль.
Суди за «Чорноморець»
Повернемось до стадіону. Після збанкрутування «Імексбанка» власником «Чорноморця» став Фонд гарантування вкладів, який з 2018 року неодноразово намагався його продати протягом двох років. Торги на “Проззоро” не давали результатів, навіть коли стартова ціна в трохи більше 1 млрд грн падала до 200 млн. Придбала його американська компанія на американському майданчику за суму в 194 млн грн (згадуємо, що банк забезпечував цим майно кредитний портфель у 12 млрд грн). Але щось пішло не так, точніше Генпрокуратура та СБУ заблокували передачу через низку кримінальних проваджень. Справу стадіону правоохоронці не чіпали протягом трьох років, а після успішних торгів виникла справа з арештом. Хоча за законом України арештовувати майно неплатоспроможного банку заборонено. Тим не менш, це рішення суду є і воно було потрібне, щоб заблокувати процес купівлі-продажу. Фонд гарантій виграв апеляцію, але київська прокуратура знову відкрила нову справу. Стадіон арештували двічі і передали Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА)
Як зазначив адвокат Ігор Курилко: «Ухвала суду щодо передачі стадіону в АРМА не підлягає оскарженню. Тому що законом не передбачена можливість апеляційного оскарження такого рішення слідчого судді. До того ж після передачі майна АРМА може його продати без згоди власника. Єдиним варіантом є скасування рішення щодо арешту». Саме це і вдалося зробити інвестиційній компанії, клопотання якої Шевченківський суд задовольнив.
300 млн чи 14 млрд
Окрема справа – це 300 мільйонів. У листопаді 2014 року, поки Клімов ще був власником банку, він уклав із НБУ договір поруки про погашення стабілізаційного кредиту в 300 млн грн на підтримку ліквідності. І ймовірно, що з цих грошей він дав 500 млн грн російському «Сбербанку» за відкат. Погашення заборгованості перед Нацбанком він взяв на себе. За рік НБУ проінформував Клімова вимогою сплатити борг, але він цього не зробив. Тому у 2016 році НБУ звернувся до суду. Позов задовольнили, апеляційний суд – рішення скасував і так було довго: в 2017, 2018, 2020 роках. Частину суми хотіли повернути через продаж спортивного комплексу “Люстдорф” за понад 187 млн грн. У травні 2024 року комплекс висували на продаж вже вчетверте. Вже у червні 2024 року Верховний Суд підтвердив обов’язок погасити заборгованість банку на суму 309 млн грн перед Національним банком.
«Попри виграні державою суди Клімов не поніс покарання, а збитки оцінюються сумою понад у 14 млрд грн. А після продажу активів банку держава отримала трохи більше 1 млрд грн – різницю ніхто не вимагав. А щиро, ці гроші потрібні країні зараз. Насправді тільки силами обманутих вкладників Імексбанку, які об’єднаються і будуть стукати до державних органів – можна домогтися відповідальності для Клімова», – розповідає адвокат Ігор Курілко.
До речі, як зазначало видання Лівий берег, у 2017 році Леонід Клімов був у двадцятці українських бізнесменів – боржників. І на той рік сума їхніх боргів перед державою була у рази більша, ніж ті гроші, які Україна планувала отримати у позику від Міжнародного валютного фонду. Виходить досить абсурдний ланцюг із боргів. І хоч Нацбанк на своєму сайті пише, що Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням нарешті поставила крапку в довготривалому спорі, це кінець лише одного речення, а не всього тексту Леоніда Клімова.
