Після катастрофи та загибелі керівництва Міністерства внутрішніх справ України – міністра Дениса Монастирського, його першого заступника Євгена Єніна, а також державного секретаря МВС Юрія Лубковича, тимчасово виконувати обов’язки керівника відомства було призначено голову Національної поліції Ігоря Клименка. Нині, як кажуть експерти, він один із можливих претендентів на цю посаду, але можуть бути й інші кандидати.
Стійкість відомства
Після падіння вертольота над Броварами у передмісті Києва пройшов тиждень. Міністерство внутрішніх справ, яке раптово втратило керівників, приходить до тями після трагедії. Як кажуть експерти, відомству та державній системі загалом вдалося зберегти стабільність.
“Національна поліція, міграційна, прикордонна служби, Служба з надзвичайних ситуацій, Національна гвардія – у всіх є свої керівники, – каже Фокусу експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін. – МВС виконує функції, як і будь-яке міністерство, формуючи державну політику у цій сфері, а всі плани роботи та розвитку цих відомств під час війни давно визначені”.
Експерт зазначає, що у стійкості системи сумніватися не варто було б взагалі.
“Роль МВС у тому, щоб підтримувати стабільність і представляти інтереси цих органів в уряді. Якщо їм потрібні якісь реструктуризації в бюджеті – вони йдуть до Кабміну через міністерство, якщо їм потрібні якісь зміни до законодавства – знову до Кабміну через міністерство і так далі. МВС, як і будь-яке міністерство, виконує здебільшого представницькі функції, в цьому робота точно залишається незмінною. Внаслідок деполітизації цього відомства, що поступово відбувалося з 2015 року, майже всі оперативні процеси стосуються повноважень керівників п’яти органів, а не повноважень міністра. Навіть за рахунок того, що виконувач обов’язків Ігор Клименко має інше основне місце роботи, ризик того, що міністерство почне якось не так працювати, немає”, – продовжує Кропивін.
Що могло зупинитися, то це реалізація планів на майбутнє. “Можливо, знизиться якість контролю за виконанням завдань. Тому що, як мені відомо, наприклад, Євген Єнін завжди намагався вникати в деталі, контролювати процеси особисто”, – зазначає політолог Олег Саакян.
Справжній поліцейський
У перші дні після трагедії експерти говорили не лише про стійкість відомства, а й про те, що важливо оперативно призначити керівника МВС, хай і тимчасового.
Тому вже через сім годин після падіння вертольота у Броварах під час екстреного засідання Кабміну тимчасово виконувачем обов’язків міністра призначили генерала, начальника Нацполіції Ігоря Клименка.
Нагадаємо, він – кадровий поліцейський. У 1998-2004 роках працював у структурі управління МВС у Харківській області, потім у департаменті кадрового забезпечення МВС, а у 2015-му очолив його. У 2017 Клименка призначили на посаду заступника керівника Нацполіції – начальника департаменту кадрового забезпечення. А після скандалу, який виник із згадкою прізвища керівника Нацполіції Сергія Князєва (його ексдружина намагалася вивезти 650 тисяч євро), Клименко очолив відомство.
Євген Крапивін каже, що рішення призначити Клименка виконувачем обов’язків міністра – можливо, єдино можливе: “У ситуації, яка склалася, не було правильного чи неправильного рішення. Ніде не прописано, що робити, якщо гине все вище керівництво відомства. Якщо дивитися на принципи права і дух закону, то проблем немає. Логіка була в тому, щоб знайти найбільшу ланку в структурі — а це Національна поліція, і його керівника зробити виконавцем обов’язки всього міністерства, частина заступників і начальники структурних підрозділів продовжують функціонувати. Але роль виконувача обов’язків – формальна, лише для того, щоб керівник міг підписувати документи, і рішення всередині МВС були легітимними”.
Політична посада
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, каже, що пошук міністра на постійній основі триватиме. Як довго складно спрогнозувати. Гарань зазначає, що це справді непросто.
“Ми маємо пам’ятати, що глава МВС – політична посада, претендент не має бути кадровим поліцейським. А, наприклад, як Монастирський – юристом. Крім того, можна пошукати серед експертів, які багато років стежать за реформою правоохоронних органів. Інше питання – чи захочуть там шукати”, – зазначає експерт.
З погляду законодавства, виконувач обов’язків міністра може виконувати свої функції так довго, як буде політичної волі. Ми знаємо історію в.о. міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун, яка виконувала обов’язки керівника відомства понад два роки та проводила реформи. Крім того, після відставки голови СБУ Івана Баканова Василь Малюк уже пів року керує спецслужбою у статусі виконувача обов’язків.
“Але у випадку Клименка керівництво Нацполіцією та міністерством – все-таки подвійне навантаження (навіть за умови, що у Нацполіції зараз також є в.о.) та конфлікт інтересів. Тому не може йтися про роки і навіть місяці, – наполягає Крапивін. — У мирний час можна було б говорити, що неприпустимо, щоб поліцейський очолював міністерство, вимагати заміну в найближчі тиждень-два, але через війну нові кадрові призначення, нове подання на міністра внутрішніх справ вимагає деяких зусиль. Тобто не просто вибрати того, хто найбільше подобається, а проводити спецперевірки”.
У пошуках міністра
Водночас, президент Володимир Зеленський уже сказав, що Монастирський та Єнін – не ті люди, яких можна легко замінити.
Сьогодні, як і тиждень тому, експерти не беруться казати, хто може замінити загиблих. “Я погоджуюсь з тим, що Денис Монастирський був добрим міністром. На жаль, було мало часу, щоб себе проявити, тим паче з початком війни”, – продовжує Крапивін.
Але все-таки можна спробувати спрогнозувати, хто може бути призначений на посаду міністра.
У переліку кандидатів можна почути прізвище народного депутата Сергія Іонушаса. Він після призначення Монастирського замінив його на посаді голови профільного парламентського комітету. Згадують і Василя Малюка. Він зараз хоч і виконує обов’язки голови Служби безпеки України, але був заступником Монастирського. Щоправда, недовго – 10 днів.
Дехто згадує про ексміністра МВС Арсена Авакова. Але навряд чи йому дозволять повернутися, хоча свого часу він знаходив спільну мову із президентом.
Крім того, експерти припускають, що є шанси залишитись у кріслі міністра у керівника Нацполіції Ігоря Клименка. Недарма ж його призначили не просто виконувачем обов’язків, а й заступником міністра. Але це буде не політичне призначення.
Тим часом у фракції “Слуга народу” депутати кажуть, що підтримають кандидатуру, яку запропонує Банкова.
На думку політолога Володимира Фесенка, голосування не відбудеться доти, поки Офіс президента не підбере кандидатуру, яка повністю влаштовує його, яка діятиме у зв’язці з президентом, а не вибудовуватиме, як це було за міністра Арсена Авакова, ще один центр влади.
Процедура призначення нового міністра така, що спочатку Кабмін має подати на погодження з парламентом кандидатуру нового голови МВС (відбувається це має спочатку в межах Комітету з правоохоронної діяльності), далі буде обговорення і буде підготовлено відповідне подання. Опісля – голосування у залі.
“Міністерство внутрішніх справ – одна з ключових ланок безпеки нашої країни, а тому залучено необхідні протоколи, щоб зберегти керованість усіма процесами”, – заявив раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Продовження реформ
“Насправді ми не маємо чітких планів, куди має розвиватися МВС. Вони і так проробили величезну роботу, маю на увазі переструктурування багатьох процесів для підтримки порядку і на деокупованих територіях, і в зонах, прилеглих до зон бойових дій, і загалом відбулося багато змін, які важко назвати реформами у класичному розумінні”, – каже експерт із кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
Він нагадує, що Європейський Союз, заявку на вступ до якого Україна подала, висунув сім рекомендацій, фактично вимог, щоб процес міг бути завершений. Однією з цих рекомендацій є прийняття комплексного плану реформ органів правопорядку. Цей план на базі Офісу генерального прокурора вже розроблено, а зараз перебуває в Офісі президента на вивченні.
“Думаю, він буде найближчим часом затверджений. А в ньому передбачено реформи, зокрема й поліції. Щоправда, ці реформи для мирного часу. І, найімовірніше вимог негайно їх втілити не буде. Йдеться про класичні вимоги: реформу слідства, цифровізації процесу, електронному кримінальному провадженні, новій системі оцінки поліції. Все, що озвучувалося раніше, буле показано у цьому документі”, — коментує експерт.
Війна рано чи пізно закінчиться, і питання концентрації влади в одних руках завжди стоятиме гостро. Тому Національна поліція має бути до кінця деполітизована.
“У 2015 році її відокремили від МВС, і це було велике досягнення. Але досі глава МВС має великі повноваження. Наприклад, погоджує, хто буде заступником голови Нацполу, хто – керівниками поліції в областях. Так не повинно бути. Намагалися внести зміни за попередника Монастирського Арсена Авакова, але не вдалося. Міністерство не повинно впливати на кадрові призначення в поліції та її оперативні плани. Багато іноземних експертів дивуються, як Україні вдалося зберегти цю норму. Зміни – це складні, точкові рішення, які призведуть до великих змін, яких ніхто не бажає. Усі хочуть контролювати міністрів, контролювати поліцію та якось на них впливати”, – додає Крапивін.
