Корупціонер Микола Божко як справжнє обличчя «Енергоатому»

Корупціонер Микола Божко як справжнє обличчя «Енергоатому»

Автор

Корупція в Україні залишається однією з головних проблем, які суттєво негативно впливають на економіку та суспільство. Один із яскравих прикладів цієї проблеми пов’язаний із підозрою у розкраданнях на стратегічно важливому проєкті — будівництві Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Чорнобильській зоні відчуження.

Проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України та започаткований державною компанією НАЕК «Енергоатом» у 2017 році, призначений для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива українських атомних станцій протягом 100 років. Джерелами фінансування одного з найбільших проєктів в атомній галузі України стали кредитні кошти у розмірі 250 мільйонів доларів під державні гарантії від американського банку Bank of America Merill Lynch, а також власні кошти Державного підприємства НАЕК «Енергоатом».

Однак, незважаючи на його важливе стратегічне значення, будівництво ЦСВЯП стало предметом серйозних корупційних скандалів. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) виявили факти необґрунтованих витрат та переплат на суму понад 100 мільйонів гривень, пов’язаних із закупівлями обладнання та виконанням робіт.

Одним із ключових фігурантів цієї справи є Микола Божко, генеральний директор ВП «Атомпроєктінжиніринг», структурного підрозділу ДП НАЕК «Енергоатом», відповідального за нові будівельні проєкти. 25 жовтня 2023 року Божка було оголошено підозрюваним у кримінальній справі за статтею 191 частина 5 КК України. Його звинувачують у привласненні державного майна та зловживанні службовим становищем, здійснених в особливо великих розмірах у складі організованої групи з п’яти осіб. Незважаючи на тяжкі звинувачення у кримінальному злочині, він, як і раніше, продовжує обіймати свою посаду, що, безумовно, викликає у суспільстві серйозні питання щодо ефективності управління на державному підприємстві.

Важливо, що злочини, пов’язані з розкраданнями на подібних стратегічних проєктах, можуть мати далекосяжні наслідки. Насамперед це стосується власне будівництва об’єкта: неправомірне витрачання коштів може призвести до погіршення якості робіт або їх затримок, що впливає на терміни введення в експлуатацію та безпеку об’єкта.

Крім того, корупція підриває довіру до управління державними компаніями та системи державного управління загалом. Це може призвести до скорочення інвестицій у стратегічно важливі проєкти та посилення ризиків для майбутніх проєктів атомної енергетики України.

Незважаючи на низку різних корупційних скандалів та проведення слідчих заходів, питання щодо подальшого управління проєктом ЦСВЯП залишається відкритим. Рішення державних чиновників у цій справі буде ключовим для подальшого розвитку атомної галузі України та спільної боротьби з корупцією у країні.

Таким чином, випадок із Миколою Божком та іншими підозрюваними став яскравим прикладом того, як корупція впливає на важливі державні проєкти, та які наслідки вона може мати для країни загалом.

Для поглибленого розуміння впливу корупції на проєкт ЦСВЯП та його наслідки виділимо такі ключові аспекти:

  1. Фінансові втрати та недоотримання ресурсів: Кожен подібний випадок корупції на державному рівні означає втрату значних фінансових ресурсів. У випадку ЦСВЯП, переплати та неправомірні витрати не лише зменшують доступні кошти для завершення проєкту, а й можуть призвести до необхідності додаткового фінансування з бюджету або міжнародних кредитів, що врешті-решт позначиться на платниках податків.
  2. Екологічні та безпечні ризики: Будівництво та експлуатація сховища ядерного палива повинні відповідати високим стандартам безпеки та захисту навколишнього середовища. Будь-які ухилення від цих стандартів, спричинені корупцією (наприклад, використання неякісних матеріалів або неправомірні скорочення на контролі якості), можуть створити серйозні екологічні ризики для навколишніх та прилеглих територій.
  3. Політична та громадська довіра: Управління такими великими проєктами в умовах корупції викликає резонні питання до політичного керівництва України та довіри суспільства до державних інституцій. Випадки, подібні до справи з Миколою Божком, можуть підірвати довіру до нинішньої влади та викликати необхідність проведення реформ в управлінні державними компаніями та контролі за державними закупівлями.
  4. Міжнародні наслідки: Україна взаємодіє з міжнародними партнерами та організаціями у галузі ядерної безпеки та енергетики. Репутаційні втрати через корупційні скандали можуть негативно вплинути на міжнародне співробітництво та інвестиційні потоки, необхідні для модернізації атомної галузі та виконання міжнародних зобов’язань.
  5. Необхідність реформ: Внаслідок скандалів та кримінальних справ виникає потреба у проведенні системних реформ в управлінні державними компаніями, контролі за державними закупівлями та посиленні антикорупційних заходів. Це може включати зміни в законодавстві, зміцнення незалежних контрольно-наглядових органів і підвищення прозорості в управлінні державними фінансами.

Таким чином, справа з Миколою Божком та іншими підозрюваними вже стала символом не лише локальної корупційної проблеми, а й викликом для всього суспільства та влади України у реалізації принципів прозорості, ефективності та чесності в управлінні державними ресурсами та ключовими національними проєктами.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ


ОСТАННІ НОВИНИ


МИ У СОЦМЕРЕЖАХ


0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x