Ольга Павлівна Кошарна – російський хімік, український політик, лобістка. Фігурант скандалу, пов’язаного зі звинуваченнями у співпраці з Росією.
Російська освіта
Закінчила Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва в 1978 році. Менделєєва 1978 року (зараз – Російський хіміко-технологічний університет ім. Менделєєва).
Уже через 7 років – мінімально можливий термін – у лютому 1985 р. у Москві захистила дисертацію на здобуття звання кандидата хімічних наук. За версією журналістів-розслідувачів, така швидка наукова кар’єра в радянські часи могла відбутися тільки за протекції КДБ.
У березні 2022 року розпочався скандал в українських ЗМІ через публічні звинувачення НАЕК «Енергоатом» на адресу Кошарної в її співпраці з ФСБ з метою розхитування ситуації та підриву довіри до керівництва ядерної галузі й послаблення опору співробітників ЗАЕС. Кошарна подала до суду, однак програла, оскільки суд визнав обґрунтованість звинувачень проти неї. Чи веде СБУ відповідне провадження проти ймовірного агента ФСБ Кошарної, наразі невідомо.
Трудова діяльність у Росії
Працювала в Росії в закритому НДІ в галузі високомолекулярних сполук. У наукових установах такого профілю розроблялася хімічна зброя, отрути тощо. Діяльність цього та подібних інститутів залишається закритою досі.
У 1990-х роках переїхала в Україну.
Трудова діяльність в Україні
З 1996 року працювала в Міністерстві охорони навколишнього середовища, ядерної безпеки та Державному комітеті ядерного регулювання України.
У 2004 році обійняла посаду провідного наукового працівника Інституту стратегічних досліджень у відділенні енергетичної безпеки. Працювала радницею тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики Ольги Буславець.
У різні роки працювала на різних посадах у державних та недержавних інституціях. Зокрема, головним консультантом відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, головним науковим співробітником Інституту проблем національної безпеки України, директором з інформації та зв’язків з громадськістю Асоціації «Український ядерний форум», експертом у ГО «Асоціація територій зон спостереження АЕС України». Була членом Громадської ради при Державному агентстві України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).
Робота в Міненерго
У 2020 році згідно з наказом в. о. міністра енергетики Ольги Буславець увійшла до складу експертної ради Міністерства енергетики Україн . Також до складу експертної ради увійшли юрист Олександр Трофимець, який публічно лобіював формулу закупівлі вугілля Роттердам+, і голова наглядової ради компанії «Київенерго» (належить Рінату Ахметову) Іван Плачков.
У цей період Ольга Кошарна як експертка публічно відстоювала бізнес-інтереси Ріната Ахметова як виробника теплової та «зеленої» електроенергії, і підтримувала рішення Ольги Буславець щодо відключення блоків АЕС.
Виступи у ЗМІ
Ольга Кошарна активно виступає у ЗМІ як нібито експерт з атомної енергетики. До 2013 р. її коментарі активно публікували профільні російські ЗМІ. Зокрема у 2012 році давала інтерв’ю сайту Atominfo.ru.
У 2012 році висловлювала повну підтримку проєкту будівництва заводу з виробництва ядерного палива, будівельний майданчик якого відкривали прем’єр-міністр України Микола Азаров і президент Росатому Сергій Кирієнко.
Після того, як 2014 року президентом НАЕК «Енергоатом» було призначено Юрія Недашковського, Кошарна як директорка з комунікацій «Українського ядерного форуму» підтримувала всі його проєкти в медійному просторі. Юрій Недашковський відомий тим, що багато років очолював «Енергоатом» завдяки політичному впливу народного депутата та голови комітету Верховної Ради з питань ПЕК Миколи Мартиненка (https://www.pravda.com.ua/articles/2015/11/9/7087675/), а також просував в українській атомній галузі інтереси російського «Росатома». Зокрема, за його керівництва «Енергоатом» вів переговори з будівництва двох реакторів на Хмельницькій АЕС із чеським виробником Skoda JS, що входить до холдингу «Об’єднані машинобудівні заводи», який належить «Газпрому» через російський «Газпромбанк».
Після відставки Недашковського 2019 року Кошарна стала одним із головних публічних критиків нового керівництва «Енергоатому».
У період роботи радником Ольги Буславець позиція Ольги Кошарної щодо атомної генерації змінилася на протилежну. Вона виступала за скорочення атомної генерації за рахунок збільшення генерації на ТЕС і відновлюваних джерел енергії, адже це відповідало стратегії розвитку компанії ДТЕК. «Наразі виходу іншого немає, ніж скоротити потужності АЕС», “У цій ситуації вимкнення блоків атомних електростанцій є логічним з точки зору безпеки функціонування об’єднаної енергосистеми”, – заявляла Кошарна.
Після початку повномасштабної війни в Україні Кошарна закликала співробітників Запорізької АЕС підписати контракти з «Росатомом», після чого з нею зв’язувалося СБУ.
За даними деяких українських ЗМІ, Кошарна 2009 року через консульське представництво МЗС РФ подавала заяву на отримання російського паспорта і нібито навіть його отримала, згідно з указом президента Росії.
Політична діяльність
У 2012 році балотувалася до Верховної Ради України за списком ультраправої партії Українська національна асамблея (УНА-УНСО). Кошарна у виборчому списку йшла під номером 7. На першому місці списку стояв Юрій-Богдан Шухевич, який на той момент практично не приймав самостійних рішень.
Публічно політичною діяльністю Кошарна не займалася, до парламенту її не обрали.
Згідно з соціологічними опитуваннями, УНА-УНСО не мала жодних шансів подолати прохідний бар’єр. У журналістських розслідуваннях, опублікованих у період Революції гідності 2014 року, фігурує внутрішньопартійний документ, який надсилали регіональні виборчі штаби. У ньому керівник штабу Партії регіонів наказує керівникам місцевих штабів здійснити підбір кандидатур членів комісій від низки технічних партій, підконтрольних Партії регіонів. Серед 20 партій фігурувала Українська національна асамблея (УНА-УНСО). Завдяки технічним партіям регіонали отримали до 60 % членів виборчих комісій, що допомогло їм виграти вибори.
Особисте життя
Чоловік – кандидат історичних наук, доцент. Мають двох дітей. Племінниця Кошарної Тетяна Пітерс володіє галереєю сучасного мистецтва в Генті (Нідерланди).
