Обвинувачений у хабарництві нардеп Сергій Кузьміних продовжує свою медійну кампанію на користь фармгігантів, які, попри скасування маркетингових платежів з 1 березня, так і не знизили відпускні ціни на препарати. Кузьміних публічно намагається маніпулювати цифрами і перекласти відповідальність за високі ціни на аптеки. Проте ключове питання залишається без відповіді: якщо виробники більше не платять за маркетинг, то чому не знизили ціни на ліки як обіцяли?
“30 млрд грн ми заплатили аптечним мережам”, – пише Кузьміних. По-перше, виникає логічне запитання, хто ці “ми”? Кузьміних платив з власної кишені чи він настільки тісно спрацювався з виробниками, що вже не відділяє себе від заводів? Законодавством заборонено депутатам вести підприємницьку діяльність, хоча очевидно у ситуації з Кузьміних це не дуже й працює.
А по-друге, де ці 30 мільярдів гривень на рік, які платили виробники аптекам? Чому вони не повернулись у вигляді зниження цін на ліки?
Кузьміних замовчує, що саме завдяки маркетинговим договорам аптеки мали ресурс робити знижки пацієнтам. Це дозволяло ритейлу конкурувати за ціну, а не за “чергову версію диклофенаку”, як пише депутат.
Після заборони аптекам укладати маркетингові договори з аптеками, виробники не змінили свою політику ціноутворення. Більше того, відпускні ціни попри обіцянки “турботи про людей” продовжують зростати. Про це говорять як прості українці, так і статистика. Це ж, до речі, підтверджує навіть Міністерство охорони здоровʼя.
До речі, 72% ціни кожного препарату формують саме виробники, а не аптеки. То чому нардеп вперто уникає навіть згадки про це? Бо це не вигідно заводам, які продовжують отримувати надприбутки?
Натомість нардеп розповідає, що виступає за заборону або обмеження 5% маркетингового бюджету, а не 12%, як це було б рентабельно для аптек. Тобто ситуація з цінами ліки, яка є зараз, повністю влаштовує народного обранця? Можливо варто нагадати, що зарплати більшості пацієнтів далеко не такі, як у депутатів?
Та й врешті, хто виграє від того, що аптеки не мають ресурсу знижувати ціни, конкурувати і працювати з малими та середніми виробниками? Відповідь очевидна, звичайно фармгіганти на кшталт заводу “Дарниця”, який і “заварив кашу” з забороною маркетингу під приводом обіцянок зниження цін на ліки.
Аптека – не АЗС, наголошує Кузьміних, але і фармзавод – це теж не священна корова. Чому держава сьогодні обмежує ритейл, аптеки, але жодного разу не озвучує вимогу до заводів знизити ціну? Чому у фокусі уваги – ті, хто спілкується з пацієнтом, а не ті, хто формує вартість препарату?
Запитань більше, ніж відповідей. І поки Кузьміних “бореться” з аптечними мережами, українці досі купують ліки за завищеними цінами.
