Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС, заявила міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте, пише Reuters.
У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України, щоб підтримувати фінансування Києва під час боротьби з російською агресією.
Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді дуже пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.
«Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році», — сказав Скайсте Reuters.
«Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди», додала вона.
Вона сказала, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, спочатку виділених на ці цілі, було недостатнім.
“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.
Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року, але переговори йдуть важко, тому що Комісія також попросила 15 додаткових мільярдів євро для вирішення питань міграції та додаткові гроші для покриття збільшених витрат на запозичення для спільного ЄС заборгованості в міру зростання процентних ставок.
Щоб покрити частину витрат, виконавча влада ЄС хоче, щоб уряди виділили ЄС нові виділені потоки доходів від торгівлі викидами CO2 та 0,5% номінальної бази прибутку компаній ЄС, як розраховано Євростатом.
Скайсте сказав, що Литва не підтримала ні те, ні інше, оскільки доходи від торгівлі викидами вже були використані урядом для інвестування в перетворення економіки від викопного палива, а гроші від компаній уже надходили до бюджету ЄС через національний внесок на основі валового національного доходу.
