Військовий стан так і не став для бізнесу мотивацією сумлінно сплачувати податки та підтримувати державу, зокрема ЗСУ.
Податковим ухилянтом наразі став ПрАТ “Київський маргариновий завод” (ЕДРПОУ 00333581) – промислове підприємство, яке 20 років спецалізується на виробництві маргарину та подібних тваринних жирів. «Висока якість, інноваційні технології та орієнтованість на потреби своїх клієнтів і партнерів дозволяють нам з легкістю адаптуватися під запити сучасного ринку, поставляючи продукцію в 27 країн світу, в тому числі ЄС і США», – з ентузіазмом заявлено на сайті Торгівельної марки «Олком», яка належить ПрАТ «Київський маргариновий завод» («КМЗ»). Українському суспільству майонез, олія та маргарин «Олком» добре знайома з полиць магазинів.
Але в дійсності ситуація навколо маргаринового заводу та ТМ «Олком» складається не так яскраво, як повідомляється на сайті.
Уваги вартий факт масштабного зловживання «Олкомом» несплатою податків: стало відомо, що частина виробленої продукції реалізується за готівку. Інакше кажучи, «Олком» збуває «свій майонез» поза податковим обліком та свідомо ухиляється від сплати податків. Виручка йде не на обслуговування підприємства, а прямує у кишені його власників, які незаконно збагачуються. В свою чергу, держава недоотримує значну кількість надходжень до бюджету. Слід додати, що у 2023 р. з доходу 480 млн грн., прибуток склав лише близько 6 млн, тобто 1 %. Аби «Олком» офіційно реалізовував продукцію, тоді доходна та прибуткові частини були би в рази вищіми.
З відкритих джерел відомо, що власницями заводу є Олексенко Ганна Олегівна та Олексенко Ольга Іванівна з частками власності у статутному капіталі 50.28% та відповідно 43.86%. Недбалість власників маргариновго заводу призвела до фінансової неплатоспроможності підприємства. Захоплення власниками «Київського маргаринового заводу» банківськими позиками від, свого часу, лояльних банківських установ до підприємства таких, як «Восток», «Міжнародний інвестиційний банк», «Райффайзен Банк», призводило, в кінцевому рахунку, до заборони та арешту нерухомого майна ПрАт «КМЗ». Інакше кажучи, епопея кредитної історії заводу складалась з повторюваної схеми: договір іпотеки –> обтяження з боку банку у вигляді заборон та арештів –> припинення обтяження.
Наразі, підприємство перебуває на межі дефолту та повної фінансової неплатоспроможності, про що свідчить навяність низки непогашених кредитів. Як приклад, у 2021 р. було оформлено договір іпотеки між маргариновим заводом та «Альфа-банком»(чинний Сенс Банк) на суму 90 000 000 грн до 2026 р. та на суму 110 000 000 до березня 2024 р.
Але в реальності виявляється, що маргаринний завод мало того не здатен погасити наявні кредити, більш того, навіть не спроможен навіть обслуговувати їх. Замість того, щоб залучити антикризісні інструменти управління підприємством, власницями Олексенко Ганною та Олексенко Ольгою, ймовірно, було прийнято рішення взяти курс на отримання додаткових кредитів одразу в декілької банківських установах, таких як «Сенс Банк», «УКРГАЗБАНК» та «ПУМБ», чим тільки скопичити заборгованості ПрАТ та збільшити кредитне навантаження. Мета нових спроб кредитування – погасити відсотки попередніх. Зазвичай така схема використовується для того, щоб загнати підприємство у борги безповротньо та остаточно, а згодом й зовсім оголосити банкрутом. Оскільки сплата нарахованих відсотків по кредиту за рахунок нового кредиту призводить до того, що підприєства потрапляють у нескінченний борг, а відповідно, ніякої економічної стабільності для ПрАТ «Київський маргариновий завод» та ТМ «Олком» не може бути ні в теперішньому, ні в майбутньому часі.
Крім того, ЗМІ стало відомо шахрайскі дії з боку власників заводу: в декількох різних фінансових установах «Київським маргариновим заводом» було отримано кошти під заставу одного й того ж обʼєкту нерухомості, що грубо порушує норми законодавства. Наразі вирішується питання про відкриття кримінального провадження з цього приводу.
Банки, отримуючи запит на кредит від субʼєктів господарювання, повинні дослідити да спрогнозувати джерела погашення цього кредиту. Постає питання, чи банківські установи, до яких звертаються за кредитом власниці Олексенко прискіпливо звертають увагу на кредитну історію ПрАТ «Київський маргариновий завод» та факти реалізації продукції за «кеш»?
Накінець, як зазначалось вище, ухилення від сплати податків, шахрайство на заставах та спроби власників «Олком» отримати новий кредит – виглядє як цілеспрямований захід загнати завод до безповоротньої боргової ями та банкрутства, але ж ніяк не порятунок підприємства і його майбутній розвиток. Сумлінні працівники заводу, цікаво, про такий план власників знають?
