Процес мобілізації в Україні посилюється, і разом з тим зростає “штучне поповнення” ЗСУ — за певну суму чоловіків оформлюють до війська, проте вони жодного не з’являються навіть в частині. Фокус дізнався, чому ця проблема все ще існує і хто за це має відповідати
На початку року Володимир Зеленський заявив, що чисельність армії становить майже мільйон осіб.
“У нас 880 тисяч. У нас мільйонна армія. А при цьому в нас 30 мільйонів людей працюють, а навіть може більше трохи. Сказати точно цифру не можу”, — казав президент України.
Уже в липні начальник Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ Роман Горбач повідомив, що протягом двох літніх місяців у порівнянні з періодом з кінця 2022 року та до весни 2024-го в 3,5 раза збільшилася кількість людей, які добровільно вступали до армії. Зі свого боку за словами міністра оборони Рустема Умєрова, за рік показники мобілізації зросли втричі.
Він наголосив, що станом на вересень 2024 року у “Резерв+” майже 3,5 мільйона українців отримали електронний військово-обліковий документ, тоді як електронними послугами в “Армія+” користувалися 230 тисяч військових.
“Мертві душі” в ЗСУ: як боротися з проблемою
Україна має майже мільйонну армію, проте на фронті не вистачає людей, більшість військовослужбовців займають тилові посади. Але й тут не все так просто. Серед тиловиків є ті, хто жодного разу навіть не з’явився на службі. Йдеться про чоловіків, які купують місце у частині, за документами — військові, проте перебувають удома.
Народна депутатка Мар’яна Безугла зауважила у розмові з Фокусом, що розв’язання цієї проблеми повинно розпочатися з бажання керівництва боротися та проводити аудит. Проте вона наголосила, що такого системного бажання немає, а частина генералітету є учасниками подібних схем.
За словами Безуглої, проблема “штучного поповнення” ЗСУ, на жаль, спостерігається скрізь, проте окремо слід зазначити Повітряні сили.
“Може допомогти диджиталізація та створення електронного військового квитка”, — вважає нардепка.
Також для боротьби з такими схемами варто усунути “старперів” від керівництва військом, переконана вона.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов наголосив, що у військових частинах потрібно проводити аудит. А історії з “мертвими душами” — це домовленість з командиром. Адже тільки він може прикрити бійця, аби той перебував вдома, але рахувався у частині.
“У нас є сили управління особового складу в складі Генерального штабу і відповідні відділи по особовому складу в оперативних командуваннях, які повинні здійснювати контроль наявності особового складу згідно зі штатним розкладом”, — пояснив Фокусу Жданов.
Він зауважив, що це фактично є ухиленням від служби, коли особа віддає свою зарплатну карту командиру, який знімає з неї гроші. В результаті ніхто не знає, де він перебуває — чи у відрядженні, чи на виконанні якихось завдань.
За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, подібні схеми — це корупційні прояви, тому це питання до антикорупційних органів. Він зауважив, що це не поодинокі випадки, коли ТЦК дозволяє такі схеми, що свідчить про системний характер.
“Головне питання до контролюючих органів, які мали б відповідати за боротьбу з подібними проявами”, — сказав Фокусу Снєгирьов.
Тоді як адвокат Ростислав Кравець вважає, що наявність цієї проблеми залежить від конкретного командира.
“Ми ж бачимо, скільки вже є кримінальних проваджень, коли особи, які перебувають вдома чи будують командирам житло, навіть отримують бойові за те, що нібито вони беруть участь у бойових діях. Усе це залежить виключно від командира”, — сказав Фокусу Кравець.
Він переконаний, що для того, аби контролювати подібні ситуації, потрібно відроджувати військову юстицію. Необхідно, аби військові прокурори та слідчі проводили перевірки, їздили по частинах і перевіряли наявність особового складу, виплати на постійній основі.
За словами адвоката, можна досить швидко викрити людину, яка умовно є в ЗСУ, але перебуває вдома. Так є дільничі, які знають, хто в їхньому окрузі військовозобовʼязаний, де працює, чим займається.
“Коли нібито особа перебуває в ЗСУ, але вона вдома, то звичайно дуже швидко можна все вирахувати й притягнути до відповідальності, було б бажання з цим боротися”, — пояснив він та додав, що нині немає фізичної можливості боротися з проблемою через відсутність військової юстиції.
Тиловиків більше, ніж бійців на фронті: чи зміниться це співвідношення
Мар’яна Безугла наголосила, що на передовій воює до третини всіх українських військових, тоді як інші — тиловики. На її думку, корупція та відсутність реформування системи є причинами того, що це співвідношення не змінюється. Натомість побороти корупцію та реформувати армію можливо найближчим часом, для цього варто принаймні зробити низку елементарних перезрілих кроків, підсумувала депутатка.
За словами Жданова, ну “нулі” перебуває близько 100 тисяч військових, а у прифронтовій зоні — 200-300 тисяч. Проте історія, коли тиловиків більше, — це світова проблема, зазначив він.
Експерт розповів, що в роки Холодної війни США виявили, що на одного воюючого бійця потрібно утримувати шість-сім осіб, які це забезпечуватимуть. Після чого вони почали оптимізовувати операційну штатну структуру армії, і мінімальна чисельність забезпечуючих становила три до одного. Проте навіть таке співвідношення складно утримувати.
Снєгирьов зазначив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше заявляв про проведення аудиту Сил оборони, поповнення бойових підрозділів за рахунок бійців, які перебувають у тилу. Проте наразі чисельність Сил оборони становить близько мільйона осіб, а на лінії бойового зіткнення перебуває менша частина. А тому виникають питання щодо самого характеру комплектування та проанонсованих заходів щодо ротацій, додав він.
