У Європейському Союзі закликають активізувати обговорення щодо використання конфіскованих російських активів для відбудови України.
Про це повідомляє Financial Times.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель закликав столиці продовжити переговори про використання конфіскованих активів російського центрального банку на 300 млрд доларів для відновлення України, оскільки масштаби руйнувань зростають. Він додав, що це має бути зроблено відповідно до правових принципів.
Мішель очікує, що лідери ЄС “нададуть деякого імпульсу” обговоренням. Він додав, що, незважаючи на юридичні перешкоди для арешту активів, існує “серйозний політичний інтерес у досягненні прогресу в цьому питанні та його вирішенні”.
Зазначимо, що ЄС та союзники заморозили сотні мільярдів доларів валютних резервів, розміщених на закордонних рахунках Центробанком Росії на початку війни. Офіційні особи з ЄС та його інституцій висунули ідею арешту цих активів для використання у відбудові зруйнованої інфраструктури України.
У вересні 2022 року Україна, Брюссель і Світовий банк оцінили вартість реконструкції та відновлення України трохи менше ніж у 350 млрд євро. Відтоді ймовірна необхідна сума лише зростала, оскільки щотижневі російські атаки завдавали шкоди критично важливим об’єктам цивільної інфраструктури, таким як електростанції та житло.
При цьому комісар ЄС з навколишнього середовища Віргініюс Сінкявічюс зазначив, що його лякають спекуляції про те, що не можливо буде використати заморожені активи, адже, за його словами, Росія повинна нести повну відповідальність за свою агресію та фінансувати відбудову України.
Наприкінці 2022 року Єврокомісія запропонувала перевести заморожені активи РФ у фонд, де ними можна було б активно керувати, щоб отримати прибуток для відновлення України.
У Брюсселі припустили, що базові активи не будуть остаточно конфісковані згідно з планом, але будуть повернуті Росії й разі підписання мирної угоди.
Деякі офіційні особи стверджують, що конфіскація активів може створити ризикований прецедент, роздмухуючи ризики фінансової стабільності та піднімаючи питання щодо статусу безпечних активів валютних резервів. Це також може вимагати прийняття нового законодавства в юрисдикціях, залучених до заморожування активів, включаючи США.
Сінкявічус також вважає, що цим питанням має займатися не лише ЄС, а й інші держави G7.
Розмови про держактиви йдуть паралельно зі спробами комісії спростити арешт активів російських олігархів, які перебувають під санкціями. Ключовою частиною цього є те, що ухилення від санкцій є злочином у всьому ЄС, що спрощує конфіскацію основних активів.
