Новий закон про мобілізацію, який набув чинності у травні цього року, був покликаний удосконалити систему призову та мобілізації в Україні в умовах війни. Однак, незважаючи на його ухвалення, ситуація з набором нових військовослужбовців до лав Збройних Сил України (ЗСУ) не зазнала значних змін.
Докладніше про те, як зміниться мобілізація в Україні, інформує Стіна.
Військові, як і раніше, наголошують на нестачі особового складу на фронті, що нещодавно підтвердив і президент України Володимир Зеленський. Він наголосив на необхідності внесення низки змін до чинного закону, оскільки він викликав невдоволення як у суспільстві, так і серед військових.
Президент не уточнив, які саме зміни він має на увазі, однак у Міністерстві оборони України вже заявили, що планують відмовитися від практики, яка отримала назву “бусифікація”.
Ця практика дозволяла деяким працівникам та підприємствам уникати мобілізації, якщо вони відповідали певним умовам. Одним із таких кроків, як заявили у відомстві, буде перегляд процесу бронювання військовозобов’язаних та зміни у порядку відстрочення від мобілізації.
Однією із головних нововведень стане зміна процедури бронювання працівників від мобілізації. Зокрема, з 1 грудня 2024 року уряд запровадить нові правила, які регулюватимуться через електронну платформу Дія.
Це дозволить спростити процес бронювання, який раніше викликав нарікання. Тепер підприємство, яке бажає отримати статус “критичного” та право на бронювання своїх співробітників, має відповідати декільком основним вимогам.
По-перше, підприємство повинно мати регулярні виплати заробітної плати, причому її розмір повинен бути не нижчим за 2,5 мінімальних зарплат, що становить 20 тисяч гривень.
По-друге, підприємство не повинно мати заборгованості з податкових зобов’язань. Також директор підприємства зможе обрати додатковий критерій зі списку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Серед них суттєві податкові виплати, значні річні надходження в іноземній валюті, а також визнання підприємства стратегічно важливим для економіки та безпеки держави.
Крім того, до нових правил внесено обмеження: бронювання працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають відповідних військово-облікових документів, тепер буде заборонено. Це значно скоротить можливості для ухилення від мобілізації, забезпечивши більш чітку та справедливу систему.
З іншого боку, зміни торкнулися і самої процедури відстрочення мобілізації. Верховна Рада України ухвалила два законопроєкти, спрямовані на уточнення умов, за яких громадяни можуть отримати відстрочку.
Однією з найбільш значних змін стало те, що жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни за особливих обставин, тепер можуть претендувати на відстрочку. Також у рамках цих змін вирішено, що ті, хто перебував у полоні. за збройною агресією, можуть бути призвані на службу виключно на добровільній основі.
Ще однією важливою частиною реформ є ліквідація системи МСЕК (медико-соціальні експертні комісії). Верховна Рада підтримала законопроєкт, який передбачає заміну МСЕК на експертні групи з метою оцінки необхідності постійного догляду за членами сім’ї військовослужбовця, а також для встановлення підстав для звільнення з військової служби у разі потреби догляду за родичами з інвалідністю.
Ці зміни спрямовані на покращення системи медичних оглядів та усунення корупційних схем, які раніше використовувалися для ухилення від мобілізації.
