Загроза наступу з території Білорусі залишається, але, ймовірно, росіяни почнуть його не раніше весни 2023 року.
Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що активність російських військ в Білорусі вказує на те, що наступ на початку 2023 року є малоймовірним, тоді як восени ця загроза виглядає більш серйозною.
“Поточна оцінка Найнебезпечнішого плану дій (MDCOA) – це напад Росії на Україну з території Білорусі наприкінці 2023 року. Це не просто відтермінування часових рамок для попереднього MDCOA. Це абсолютно новий MDCOA, оскільки він відбуватиметься за інших обставин”, – заявляють в ISW.
За думкою аналітиків, до того часу Росія завершить щорічний призовний цикл осіннього 2022 року та перебуватиме в циклі весняного 2023 року, а до осені 2023 року, цілком можливо, завершить один або кілька додаткових призовів у запас. Відкладений термін для цього плану дій може дозволити Росії достатньо підготувати військову промисловість, щоб забезпечити більшу частку необхідних матеріалів для відновлення вторгнення з Білорусі, ніж Росія може забезпечити цієї зими.
Ключові висновки
Високопосадовці Кремля продовжують проводити зустрічі на високому рівні з білоруським національним керівництвом – діяльність, яка може створити умови для російського нападу на Україну з Білорусі, хоча не обов’язково і не в найближчі тижні.
Новий напад Росії на Україну з боку Білорусі на початку 2023 року виглядає менш імовірним, враховуючи нинішню військову активність Росії в Білорусі, хоча напад з боку Білорусі наприкінці 2023 року виглядає більш правдоподібним.
Російські ультранаціоналістичні “воєнкори” продовжують критикувати ідею російських військ напасти на Україну з Білорусі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров критикував Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), підкреслюючи нездійсненність підтримки Кремлем третьої угоди мінського типу.
Лукашенко продовжує балансувати проти Кремля, створюючи Білорусь як суверенну державу в Союзній державі, де домінує Росія.
Кремль продовжує фальшиво поширювати наратив про ескалацію війни, якщо Україна отримає зброю, здатну завдати ударів по російських військах в окупованому Криму.
Екстремістський союзник Кремля знову запровадив риторику про ядерну ескалацію, щоб відлякати західних політиків від надання додаткової військової допомоги Україні.
Президент Росії Володимир Путін все більше стає на бік ворогів власника групи “Вагнера” Євгена Пригожина, ймовірно, намагаючись зменшити вплив Пригожина в Росії.
Постійне використання Пригожиним заявленого тактичного успіху групи “Вагнера” для підвищення свого становища, ймовірно, поглиблює конфлікт із Міністерством оборони (МО) Росії за вплив у російському інформаційному просторі.
Начальник Генерального штабу російського генштабу генерал армії Валерій Герасимов, можливо, офіційно заявив, що група “Вагнера” не належить до структури збройних сил Росії і що російські військові не співпрацюють з “Вагнером”, незважаючи на численні докази протилежного.
Повідомляється, що українські війська продовжували контрнаступальні операції поблизу Сватового, а російські сили проводили обмежені контратаки біля Кремінної.
Російські джерела стверджували, що російські війська захопили Кліщіївку в ході російських наступальних операцій навколо Соледара, Бахмута та Авдіївки.
Російські джерела стверджували, що російські війська вели локалізовані наступальні дії в Запорізькій області.
Повідомляється, що російські чиновники продовжують підготовку до другої хвилі мобілізації.
Можливо, українські партизани здійснили обстріл із СВУ в Запорізькій області.
