За перші рік і девʼять місяців від початку повномасштабного вторгнення через військові шпиталі Росії та окупованих нею територій Криму, Донеччини та Луганщини пройшли близько 166 тисяч поранених окупантів. Утім, серед медичних закладів, які надавали допомогу російським військовим, були й лікарні Білорусі — це вдалося дізнатися, завдяки доступу до бази Головного військово-медичного управління Міноборони Росії.
Документ налічує 898 російських солдатів, яких шпиталізували до лікарень Гомеля та Хойників. Медикам забороняли розповсюджувати інформацію про секретних пацієнтів, однак журналістам-розслідувачам вдалося ідентифікувати серед них, зокрема, учасників провальної операції на аеродромі «Антонов», битви за Гостомель та окупації Бучі.
Медичну допомогу Білорусі можна було би розглядати як невтручання у конфлікт (це, зокрема, регламентує Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях). Утім, юристи наголошують — співучасть білоруської влади у бойових діях Росії в Україні позбавляє країну нейтрального статусу.
У спільному розслідуванні KibOrg, Білоруського розслідувального центру (БРЦ) та української й російської служб «Радіо Свобода» розповідаємо невідомі деталі спроб росіян захопити українську столицю та називаємо імена військових, причетних до тих подій.
Автори: Юлія Радіоновіч (БРЦ), Дмитро Джулай (українська служба «Радіо Свобода»)
Провал на аеродромі «Антонов»
24 лютого 2022 року. Прикордонна служба України повідомляє, що близько 5 ранку державний кордон атакували з боку Росії та Білорусі. Останнє підтверджує і CNN: журналісти фіксують на відео колону російської техніки, що заходить із Білорусі. Російська авіація, флот і наземні ракетні комплекси завдають ударів практично по всіх областях України.
Близько 10 ранку у Білорусі починається спецоперація із захоплення Києва. Під Мозирем російський десант вилітає в бік гостомельського аеродрому «Антонов». Звідти до Києва — трохи більше 10 км.
Завдання росіян, за словами екс-директора ЦРУ Вільяма Бернса, — взяти під контроль летовище, щоби висадити повітряно-десантні сили і якнайшвидше захопити українську столицю. Але по «Антонову» превентивно вдарили українські бомбардувальники, тоді як українська артилерія поступово знищила злітно-посадкові смуги.
Один з учасників нереалізованої висадки на аеродромі — тоді 21-річний ефрейтор Роман Зязін (нині йому 25). Згідно бази Головного військово-медичного управління Міноборони Росії, в перших числах березня 2022 року він поступив до міської лікарні Гомеля з пораненням обличчя і відкритим переломом нижньої щелепи.
Після лікування Зязін на фронт не повернувся. Нині він курсант військового інституту фізкультури. В грудні 2024 року він згадував про свою участь у повномасштабному вторгненні в інтервʼю телеканалу Міноборони Росії «Звезда»: «Ми висунулися безпосередньо в передмістя і саме місто Гостомель, де я отримав поранення. І був евакуйований».
Путівку на фронт Зязін отримав через свою приналежність до «Юнармії» — дитячо-юнацького руху, створеного за ініціативи вже колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Туди росіянин вступив ще 2018 року — про це команді KibOrg вдалося дізнатися з внутрішньої документації «Юнармії».
Крім Зязіна, в переліку окупантів, яких відправили на лікування до Білорусі, можна знайти й інших вихідців з «Юнармії»:
- рядовий Баладов Сабухі Джавадович — 30.05.2001 року народження. Проходив лікування у шпиталях міст Хойники та Гомель протягом березня 2022 року. Діагноз: «закритий вколочений перелом головки правої променевої кістки; підвивих ліктьової кістки в радіоульнарному зчленуванні».
- рядовий Нікітін Павло Зінурович — 06.08.2002 року народження. Доправлений до лікарні Гомеля наприкінці березня 2022 року. Діагноз: «мінно-вибухова травма, сліпе осколкове непроникаюче поранення лобної ділянки праворуч, сліпі осколкові поранення середньої третини правої гомілки».
- рядовий Шипунов Матвій Олексійович — 05.08.2000 року народження. Впродовж березня 2022 року його спочатку доправили до лікарні Хойників, а згодом перевели до Гомеля. Діагноз: «акустична травма; гостра сенсоневральна приглухуватість».
Битва за Гостомель
Після провалу десантної операції на аеродромі «Антонов» в ніч на 25 лютого починається битва за сам Гостомель. До головної площі Києва — Майдану Незалежності — всього близько 30 км.
Сили оборони розбивають чергову російську колону на мосту на підступах до Києва. Під обстріл потрапляють, судячи з перехоплення переговорів, яке опублікувала «Українська правда», омонівці з Красноярська, Новокузнецька та Кемерово. Росіяни, що вижили, відступають, а місцеві жителі фіксують згорілу техніку, обвуглені тіла та форму ОМОНу. Цю інформацію вони пізніше передадуть військовим і правоохоронцям, а ті — БРЦ.
Згідно цих даних, після бою за Гостомель до медичних закладів Гомеля потрапили 68 поранених омонівців. Звіривши дані бази Головного військово-медичного управління Міноборони Росії з документами, знайденими місцевими жителями на мосту, вдалося ідентифікувати ще чотирьох секретних пацієнтів.
39-річний майор «Росгвардії» Олексій Артамонов перебував у лікарнях Хойників і Гомеля впродовж березня 2022 року. Під час шпиталізації в нього виявили осколкові поранення стегна, гомілки та попереку, а також переломи ноги й тазу. Серед документів з місця бою українські військові, зокрема, знайшли його дозвіл на носіння вогнепальної зброї та посвідчення водія.
30-річний старший сержант поліції Іван Дюканов, шпиталізований до лікарні Гомеля в перших числах березня 2022 року. Діагноз — поєднана травма, струс та закрита черепно-мозкова травма, забій нижніх кінцівок. На мосту, де розбили російську колону знайшли його посвідчення росгвардійця.
26-річний сержант «Росгвардії» Андрій Леонов потрапив до Гомельської лікарні 6 березня з черепно-мозковою травмою, струсом та контузією. Серед знайдених у Гостомелі документів — його поліцейське посвідчення.
36-річний старший сержант поліції Андрій Хитров, шпиталізований так само, як і Леонов, 6 березня 2022 року до лікарні Гомеля. Діагноз — осколкове наскрізне поранення лівої гомілки. Його особу вдалося підтвердити завдяки знайденному посвідченню на відрядження.
Розстріл на перехресті
Вцілілі кемеровські та красноярські омонівці відступили до гостомельського супермаркету на перехресті вулиць Свято-Покровської та Шевченка. Впродовж кількох години вони розстрілювати цивільні автомобілі з мешканцями, які намагалися виїхати в бік Києва. За інформацією української прокуратури, жертвами ОМОНу стали 11 цивільних.
В гомельській лікарні проходили лікування троє омонівців з Красноярська. Один з них — 27 рядовий Ілля Чураков — отримав осколкове поранення ноги саме в день масового вбивства цивільних.
Двоє інших — 34-річний рядовий Сергій Цапков і 38-річний Денис Катков (дані про його звання відсутні). Першому в лікарні Гомеля діагностували втрату слуху, другому — струс і черепно-мозкову травму.
Після декількох годин розстрілу мирних жителів силовики відступили ще на 18 км на північ — у село Здвижевка. Тут, у будівлі дитсадка, красноярський ОМОН розбив штаб. Допоки окупанти не відступили, їхніми жертвами стали щонайменше 18 цівільних — їхні тіла знайшли на території Здвижевки та його околиць.
Перед деокупацією села омонівці залишили в дитсадку записку: «Шановні викладачі та дорогі діти! Вибачте, що завдали вам незручностей. Ми вдячні вам за можливість пожити у вашому садочку! Дякуємо! Але іншого вибору у нас не було».
Обхід Києва
Все той же другий день повномасштабного вторгнення — в боях на прямій дорозі з Білорусі на Київ російські війська загрузли між Гостомелем, Бучею та Ірпенем. Щоби оточити українських військових, росіяни просуваються на вузькій ділянці між водосховищем і річкою Ірпінь. Сили оборони зустрічають їх біля селища Мощун, і, несучи важкі втрати, відкидають назад.
По інший бік від Гостомеля у росіян є більше місця для маневру. Частина військ відходить на захід від Києва і повертає на південь, намагаючись перерізати Житомирську трасу — в той час дорогою на захід України рухаються цивільні, рятуючись від бойових дій.
Уздовж траси, як з’ясували українські розслідувачі, стоять військові частини з Бурятії — 5 танкова і 37 мотострілецька бригади. Вони розстрілюють автомобілі з цивільними, що проїжджають повз.
Журналісти БРЦ верифікували близько 70 осіб з підрозділів, які перебували на Житомирській трасі. Імена та прізвища деяких з них збігаються з даними зі списку особового складу, який місцеві жителі знайшли на місці подій.
Двоє росіян — 46-річний старший прапорщик Мунко-Жаргал Жалмаєв і 24-річний молодший сержант Зорик Зигбін — прибули до Гомеля 9 березня 2022 року. Обидва отримали осколкові поранення і значаться в списку, знайденому місцевими жителями біля Житомирської траси, в селі Березовка.
До тієї ж Гомельської лікарні за два тижні потрапляє і 36-річний рядовий Дмитро Терентьєв. Діагноз — мінно-вибухова рана, осколкове поранення лівої стопи. Терентьєв, разом із Жалмаєвим і Зигбіним, служив у військовій частині 46108 в столиці Бурятії Улан-Уде.
«Жест доброї волі»
Наприкінці березня ЗСУ, посилені загонами Нацгвардії та добровольчими батальйонами починають контратаки за всіма трьома напрямками — Ірпінь, Мощун і Макарів. Як наслідок — росіяни залишають Київщину. Та речник Кремля Дмитро Пєсков у інтервʼю французьким журналістам назвав деокупацію регіону українськими військами «жестом доброї волі» з боку Росії.
Тоді ж українські військові займають звільнену Бучу, де жертвами росіян стали сотні місцевих жителів: більша частина з них загинула внаслідок бойових дій, катувань і страт, інші — через відсутність медичної допомоги.
А на початку травня 2022 року Reuters опублікувало підтвердження того, що до вбивств мирних жителів причетні псковські десантники. Журналісти БРЦ і проєкту «Схеми» деанонімізували одного з можливих учасників цих вбивств.
40-річний Олександр Квітко з позивним Шкіпер — командир 6-ї роти псковських десантників — 28 березня 2022 року потрапив до лікарні Гомеля з осколковими пораненнями шиї, руки, гомілки та сідниці.
«Схеми» отримали інформацію, що під час окупації Бучі Квітко перебував за адресою Яблонська, 144 — саме там росіяни перед розстрілом утримували місцевих членів територіальної оборони. Журналістам це підтвердила місцева мешканка, яка впізнала Квітка по фотографії.
Крім того, Шкіпер може бути причетний до вбивства пенсіонерки Алли Мінаєвої, чиє тіло знайшли в її власному будинку. Про це журналістам українського бюро «Радіо Свобода» повідомили в головному слідчому відділі Нацполіції України.
«В ході розслідування нами був встановлений факт, що вказує на те, що Олександр Квітко був обізнаний про вбивство Алли Мінаєвої. Це сталося через те, що цивільні особи, які попередньо надавали допомогу зазначеній бабусі, підійшли до Квітка й запитали, чи можуть вони передати їй продукти харчування та необхідну допомогу. На що Квітко пояснив, що до бабусі більше йти не потрібно, тому що вони з нею вчинили гуманно», — розповів старший слідчий з особливо важливих справ Іван Дулкай.
Маючи контакти Квітка, журналісти БРЦ намагалися отримати його коментар, але на дзвінки та повідомлення росіянин не відповів.
KibOrg — проєкт журналістів та IT-спеціалістів, які об’єднались під іменем легендарних кіборгів для боротьби з агресором в інформаційному просторі.
