Яким буде ліміт і кого він не торкнеться
Згідно з інформацією Нацбанку, для переказів фізичних осіб “з карти на карту” буде встановлено ліміт у 150 000 грн на місяць. Зазначається, що такий тимчасовий ліміт запобігатиме використанню платіжної інфраструктури в протиправних цілях.
Він діятиме лише на вихідні перекази – за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Водночас він не застосовуватиметься:
- до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним відповідною постановою
- до осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження
- у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку
- до переказів юридичних осіб
Не обмежуватимуться також операції за реквізитами IBAN.
“За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність”, – уточнили в НБУ.
Чи впливатиме ліміт на збори волонтерів
У Нацбанку впевнені, що встановлені ліміти не вплинуть на діяльність волонтерів. Щоб пересвідчитися в цьому, НБУ навіть провів кілька обговорень зі спільнотою волонтерів.
Уточнюється, що за їхніми результатами рішення “було відкалібровано” та містить відповідне застереження, що ліміти не діятимуть:
- під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками / надавачами платіжних послуг як волонтери
- під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками / надавачами платіжних послуг як волонтери
Зазначається, що вищезгадана постанова визначає п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності.
Для того, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували фізичну особу, яка планує займатися волонтерською діяльністю, як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти.
Навіщо НБУ встановлює ліміт на перекази
У Нацбанку вважають, що запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності – зокрема з використанням рахунків “дропів”, які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
По суті “дропи” – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Такі рахунки використовують як “транзитні” для переказу та “відмивання” незаконних коштів.
“Масштаби проблеми використання “дропів” оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч “сплячих” та вже активних рахунків. За даними кількох найбільших банків, у 2024 році вже було розірвано ділові відносини з-понад 80 тис. клієнтами на підставі участі в схемах дропів”, – розповіли у НБУ.
Зазначається, що сума та кількість операцій переказів з картки на картку показує стійку тенденцію до зростання у всіх групах банків – незалежно від обсягів карткового бізнесу.
Аналіз НБУ свідчить, що через картки “дропів” може проходити близько 200 млрд грн на рік.
“Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення”, – наголосили у прес-службі Нацбанку.
Уточнюється, що деякі учасники платіжного ринку вже впроваджують ефективні правила, індикатори та моделі аналізу операцій для виявлення нетипової платіжної поведінки клієнтів, проте ці практики мають стати обов’язковими для всього платіжного ринку.
Оскільки ця проблема є нагальною та комплексною, вона потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень.
“Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на розв’язання цієї проблеми. Це у подальшому дасть змогу НБУ за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів”, – розповіли в банку.
Інші рішення для боротьби із шахраями
За інформацією Нацбанку, в подальшому для боротьби з використанням ринку платіжних послуг в протиправних цілях плануються такі кроки:
- ухвалення законопроєкту №11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з Кіберполіцією
- запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів та свідомих учасників протиправних схем
- створення реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів, картки яких були використані в протиправних схемах (а також напрацювання правил роботи з ним)
- внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу та обмежень до гравців ринку, які не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами
- посилення вимог до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем
- створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів
- підвищення ефективності систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю відповідно до вимог і рекомендацій НБУ
