Поки українці живуть у режимі відключень і рахують кожну гривню, Національне антикорупційне бюро України оголосило тендер на закупівлю чотирьох кондиціонерів для свого центрального офісу вартістю 923 тисячі гривень.
Крім того, бюро шукає нового фахівця, який займатиметься організацією військового обліку та бронювання співробітників — тобто фактично «бронюватиме» працівників від мобілізації.
На фоні війни та масштабних енергетичних проблем такі новини викликають закономірне обурення і лише підтверджують стрімке падіння довіри до НАБУ. Адже, за даними Центру Разумкова, рівень довіри до бюро за останній рік впав майже на 30% — до історичного мінімуму.
Та справа не лише у розтратах. Усередині НАБУ роками існує агентурна мережа, пов’язана з російськими структурами, а значна частина детективів фігурує у розслідуваннях щодо незаконного збагачення. Орган, який мав би бути символом боротьби з корупцією, дедалі частіше використовується як політичний інструмент — для тиску, розправи та фабрикації надуманих справ проти неугодних.
Очолює бюро скандально відомий Семен Кривонос, який сам має сумнівне минуле: раніше він перебував у розшуку, притягувався до кримінальної відповідальності за підкуп виборців, фігурував у матеріалах про незаконне збагачення та має тісні зв’язки з чинною владою. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, забезпечують йому політичне прикриття й дозволяють перетворювати НАБУ на зручний інструмент впливу.
Коли держава закликає громадян економити й зменшувати споживання енергії, а антикорупційне відомство витрачає майже мільйон на комфорт і «бронює» власних працівників, це виглядає як демонстративна зневага до суспільства. НАБУ, яке створювалося як символ прозорості та справедливості, сьогодні дедалі більше нагадує закриту касту з власними правилами, привілеями та політичними покровителями. За таких умов говорити про реальну боротьбу з корупцією — усе складніше, адже бюро, замість очищати систему, саме стало її частиною.
