Важливо, що текст комюніке Глобального Саміту миру має вузьке спрямування й стосується конкретних питань. Таку думку у коментарі УНН висловив політолог Ігор Рейтерович, та додав, що для України на першому місці повинен бути військовий компонент, тобто за допомогою зміни ситуації на полі бою українці зможуть запустити політичний компонент.
Воно могло бути кращим, з іншого боку могло бути й гірше. В цьому плані ми отримали, мабуть, той максимум на який було слід сподіватися, враховуючи представництво та обставини, які були пов’язані з організацією Саміту
Він зауважив, що відсутність якихось механізмів та конкретних інструментів примушення росії до виконання положень цього комюніке деякою мірою зменшує його значимість.
Що стосується фінального тексту, то він кращий ніж попередні варіанти, які були представлені в ЗМІ. Тобто він дає відповіді на два ключових питання: про територіальну цілісність та власне війну, яку росія веде проти України. Але звичайно відсутність якихось механізмів та конкретних інструментів примушення росії до виконання положень цього комюніке деякою мірою зменшує його значимість. Але із символічної точки зору, з точки зору подальшої роботи – це нормальна історія
Проте він зауважив, що важливо, що комюніке має вузьке спрямування й стосується конкретних питань.
Воно не сильно відрізняється від рішення, наприклад Організації Об’єднаних Націй, просто менша кількість країн це підтримали, але є відмінність, в ООН все ж таки такі рішення прохідні, там голосують багато подібних рішень, які стосуються різних питань. Тут був конкретно Саміт який присвячений російсько-українській війні, тому важливо, що комюніке має чисто вузьке спрямування й стосується конкретних питань. Що стосується практичного виконання, то можливо більше деталей ми почуємо від нашої делегації. Вони повернулися в Україну й детальніше розкажуть, яким чином росію до цього миру будуть примушувати та в який спосіб це буде відбуватися
Також він зазначив, що не підписали спільне комюніке Саміту миру ті країни на підписи яких Україна не сильно сподівалася.
“Було зрозуміло, що вони будуть більше в якості спостерігачів, ніж реальних дійових осіб”, – сказав Рейтерович.
Так, серед тих, хто комюніке не підписав – Саудівська Аравія, Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об’єднані Арабські Емірати, відкликали свої підписи Ірак та Йорданія.
Окрім того, політолог прокоментував заяву Президента Володимира Зеленського про те, що посилення України на полі бою та паралельно посилення міжнародної політики можуть змусити росію сісти за стіл та вести цивілізований діалог.
Рейтерович процитував прусського генерала, військового реформатора та військового теоретика Карла фон Клаузевіца, який скакав:
“Війна – це є продовженнями політики іншими методами”.
“В даному випадку політика – це продовження війни. Для нас на першому місці повинен стояти військовий компонент, тобто за допомогою зміни ситуації на полі бою ми зможемо запустити політичний компонент. До речі про це багато присутніх на Саміті говорили, що потрібно максимально зараз допомогти Україні змінити ситуацію на полі бою, а потім росія буде змушена шукати політичний певний вихід й власне сідати за стіл перемовин. Тому в даному випадку на першому плані повинна йти військова допомога, а далі можна буде говорити про політичні аспекти”, – зазначив Рейтерович.
За підсумками Глобального саміту миру у Швейцарії було сформоване Спільне комюніке про основи миру. УНН наводить повний текст документа.
