Податківців необхідно притягувати до відповідальності за свідоме затягування перевірки діяльності банку “Конкорд”, який перебуває в процесі ліквідації. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат в АБ “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко.
Контекст
Національний банк ухвалив рішення про позбавлення “Конкорду” ліцензії 1 серпня 2023 року. Після цього, відповідно до процедури ліквідації банку, був призначений ліквідатор від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім того, ДПС розпочала податкову перевірку.
Перша перевірка тривала три місяці, і за її результатами був складений акт на суму 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, до цього акту “за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн”. З таким актом перевірки не погодився ліквідатор банку й подав свої заперечення до документа. Після чого була призначена додаткова перевірка, яка досі триває.
“Щодо максимальної тривалості перевірки, варто зазначити, що пункт 78.1.8 Податкового кодексу України передбачає, що якщо банк перебуває в процесі ліквідації, податкова перевірка може проводитися за рішенням контролюючого органу без обмеження в часі, поки не буде завершено процедуру ліквідації. Однак, це не означає, що перевірка може тривати невиправдано довго, адже існує принцип розумності строків”, – зазначив Касьяненко.
Водночас, за словами юриста, за свідоме затягування перевірки податківців необхідно притягувати до відповідальності.
“Якщо буде доведено, що посадові особи податкових органів свідомо затягують проведення перевірки, це може бути кваліфіковано як зловживання службовим становищем. Відповідно до Кримінального кодексу України, таке зловживання може бути підставою для кримінальної відповідальності за статтею 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Також, можливі наслідки у вигляді адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 166-11 КУпАП (порушення порядку проведення перевірки суб’єктів господарювання).
Причиною рішення НБУ про позбавлення ліцензії “Конкорду” було нібито систематичне порушення банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Хоча, як пізніше зʼясувалося, міскодінгом (підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі, зазвичай повʼязана операціями грального бізнесу) в Україні займаються навіть державні банки, зокрема “Укргазбанк”. Проте йому за це порушення НБУ виписав лише 60 млн грн штрафу. Як і Ощадбанку, Sense Bank, ПУМБ та багатьом іншим за минулий рік. Вони отримали теж штрафи до 10 млн грн.
Але “Конкорд”, який за час своєї роботи не мав жодних зауважень з боку міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa, був позбавлений банківської ліцензії. І це при тому, що за 8 місяців до рішення НБУ про відкликання його банківської ліцензії банк відключив еквайрінг і продовжував бути прибутковим, що свідчило про те, що він не залежав від міскодінгу – це не було основною частиною його доходів. Акціонери “Конкорду” вважають таке рішення регулятора несправедливим.
Вони звернулися до суду щодо незаконності дій НБУ, і перша судова інстанція стала на їхній бік. Зокрема, Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Однак українське законодавство виписане таким чином, що навіть попри рішення суду про незаконну ліквідацію банківської установи, на ринок її повернути неможливо.
