російська федерація змушує українців на тимчасово окупованих територіях брати російські паспорти шляхом шантажу, тортур і психологічного тиску. Тема примусового громадянства росії була обговорена під час круглого столу, організованого Офісом Омбудсмана, проєктом Where Are Our People? та PR Army у співпраці з Коаліцією «Україна. П’ята ранку».
Христина Шкудор, адвокаційна менеджерка проєкту Where are our people?, відкриваючи захід, зазначила, що примусове вручення російського паспорта є порушенням норм міжнародного права. «Аби змусити українців взяти російський паспорт, окупанти не зупиняються ні перед чим, використовують всі методи: від звичайного психологічного тиску до залякування, шантажу та катувань, роблять життя людей нестерпним», – наголосила вона.
Ольга Алтуніна, представниця Уповноваженого Верховної Ради з питань захисту прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України повідомила, що понад 450 тис. громадян/-ок України, які проживають в окупованому Криму, а також 1,4 млн осіб у тимчасово окупованих регіонах України, були змушені приймати російські паспорти.
«Це є прямим наслідком важких умов, що створені російськими військовими. Життя під окупацією супроводжується численними труднощами, оскільки основні гуманітарні норми просто не працюють. Доступ до необхідних медичних послуг, отримання ліків, запис дітей до шкіл та навіть можливість виїзду з цих тимчасово окупованих територій залежать від отримання російського паспорта», – додала Ольга Алтуніна.
Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим, вважає, що росія, окупувавши 20% української території, сприймає українців у цих регіонах як кріпаків.
«рф свідомо спростила процедуру отримання російських паспортів у тимчасово окупованих територіях, ускладнюючи водночас збереження українського громадянства для осіб. Окрім того, російські окупанти примушують українців приймати російські паспорти, а також видають їх тим, хто є найбільш вразливим, як діти без батьківського піклування та сироти. Ці дії відверто порушують численні міжнародні гуманітарні закони, дотримання яких росія також підписувала», – сказала Таміла Ташева.
Під час заходу спікери/-ки спростовували наративи про переслідування та цькування Україною людей, що примусово отримали російські паспорти. Іван Федоров, міський голова Мелітополя, наголосив на важливості розвіювати хибне уявлення, що українці, які приймають російські паспорти, автоматично є колаборантами.
«Існує чітка різниця між тими, хто прийняв російський паспорт під тиском і тими, хто дійсно співпрацював з окупаційними силами», – зазначив він.
Водночас Ігор Курильчук, правозахисник Української Гельсінської Спілки з прав людини, закликав українців не покладати вину на співгромадян/-ок, які залишились, на тимчасово окупованих територіях та були примушені приймати російські паспорти.
«Вони роблять цей складний вибір, щоб захистити своє життя та життя своїх близьких. Кримінальні звинувачення будуть винесені лише проти колаборантів – осіб, які активно сприяли окупації та були співучасниками», – зауважив правозахисник.
Анастасія Калініна, юристка ГО Крим SOS наголосила: «Наша тенденція відчувати негатив до українців, які прийняли російські паспорти, виникає через недостатню обізнаність у їхній складній ситуації. Важливо розуміти, що ті, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, часто є найвразливішими, і їхні рішення часто є життєвою необхідністю».
Також на круглому столі проводилися історичні паралелі паспортизації рф з подіями часів СРСР. «Примусова паспортизація не розпочалася у 2022 або 2014 році. Вона корениться ще в періоді радянської окупації України, коли декілька мільйонів українців систематично протягом декількох хвиль депортацій (з 1930-1931 до кінця 1940-х років) були примусово депортовані до Сибіру та Північного Казахстану. Деякі українці, котрі брали активну участь у боротьбі за національний спротив під час Другої світової війни, були ув’язнені в концентраційні табори і на Далекому Сході», – сказав Владислав Гаврилов, історик-дослідник проєкту Where Are Our People?, запрошений науковець у межах Ініціативи міжнародного співробітництва зі справ дітей при Джорджтаунському університеті (США).
Він додав, що на цих територіях були сформовані так звані “спецпоселення”, де утримували депортованих українців і представників інших народів (етнічних німців, кримських татар, естонців, латвійців і литовців, понтійських греків), яких вважали “незручними” для радянської тоталітарної системи.
«У цих “спеціалізованих поселеннях” їм видавали документи, які можна охарактеризувати як певний прототип сучасної російської паспортизації, які забороняли депортованим українцям повертатися на рідну землю та взагалі ускладнювали пересування навіть за межі спецпоселення», – зазначив дослідник.
Владислав Гаврилов зауважив, що наразі росія повторює цю саму стратегію з метою відібрати в України громадян і знищити її як державу.
