Російський диктатор Володимир Путін готує населення РФ до затяжної війни в Україні й “не розуміє, як програвати”.
Про це повідомляє The Guardian.
Нещодавно під час виступу перед робітниками авіаційного заводу в Бурятії, Путін ще раз назвав війну екзистенціальною битвою за виживання Росії
“Для нас це не геополітичне завдання, а завдання виживання російської державності, створення умов для майбутнього розвитку країни й наших дітей”, – сказав диктатор.
За словами політолога Максима Трудолюбова, це було за зразком недавніх виступів, в яких російський лідер все більше схилявся до обговорення того, що спостерігачі назвали “вічною війною” із Заходом.
“Путін практично перестав говорити про якісь конкретні цілі війни. Він також не пропонує бачення того, як може виглядати майбутня перемога. У війни немає ні чіткого початку, ні осяжного кінця”, – зазначив експерт.
Під час промови Путіна “Про стан нації” минулого місяця він повторив деякі зі своїх численних претензій до Заходу, підкресливши, що Москва бореться за національне виживання і в кінцевому підсумку переможе.
Трудолюбов зазначив, що це слабо завуальоване послання людям полягає в тому, що війна в Україні не закінчиться найближчим часом і що росіяни повинні навчитися з цим жити.
Західні офіційні особи описували, як з тривогою слухали войовничу промову Путіна в лютому, вважаючи, що російський лідер подвоює ставку на свою війну і не залишає місця для відступу.
За словами одного із західних дипломатів у Москві, послання Путіна виглядало як підготовка російської громадськості до “війни, яка ніколи не закінчиться”. Він зазначив, що неясно, чи зможе Путін змиритися з поразкою в конфлікті, тому що не схоже, що Путін “розуміє, як програвати”.
Крім того, дипломат сказав, що Путін, схоже, не переглядає конфлікт, попри важкі втрати та невдачі минулого року. Він нагадав, що російський диктатор колишній оперативник КДБ, а вони навчені завжди переслідувати свої цілі, а не переглядати їх.
Інші зазначають, що російський лідер, який, за даними західної розвідки, особисто приймає оперативні та тактичні рішення в Україні, у своїх публічних коментарях перестав обговорювати ситуацію на фронті в Україні.
Згідно з дослідженням виступів диктатора, проведеним російським новинним агентством “Верстка”, Путін в останній раз згадав про бойові дії в Україні 15 січня, заявивши, що динаміка його армії була “позитивною”.
Професор російської політики в Гельсінському університеті Володимир Гельман вважає, що ці упущення відображають стурбованість Кремля тим, що він не в змозі змінити хід війни на полі бою.
“Легше не говорити про військові зусилля, коли твоя армія не просувається вперед. Але скорочення масштабів – не варіант для Путіна. Це означало б визнати поразку”, – додав Гельман
Американський військовий експерт Роб Лі каже, що Росія просто не має можливостей для великого наступу. За його словами, менш ніж 10% російської армії в Україні здатні до наступальних операцій, а більшість її військ зараз становлять призовники з обмеженою підготовкою.
Ми бачимо, що російські військові готуються до тривалої війни. Путін робить ставку на те, що ресурси його країни переважать ресурси України, оскільки Захід втомиться допомагати Києву, – сказав Лі.
Попри невдачі на полі бою в Україні, Кремль нівелював будь-яку реакцію проти війни всередині країни. Старший науковий співробітник Фонду Карнегі Андрій Колесников сказав, що багато хто у РФ вже повністю визнав, що ця війна нікуди не дінеться, і вважає, що їм потрібно навчитися жити в умовах реальності.
Коли у вересні Путін наказав закликати 300 тисяч резервістів, соціологи помітили рекордний сплеск страху та занепокоєння – чоловіки побоювалися йти воювати, а матері й дружини турбувалися про своїх чоловіків, батьків і синів. Однак, за словами Колеснікова, протягом декількох місяців страх зменшився.
“Пропагандистська кампанія увінчалася успіхом, попри первісну нерішучість людей. Уряду вдалося згуртувати людей навколо прапора. Те, як був оформлений конфлікт, допомогло людям прийняти його”, – сказало джерело, близьке до кремлівських медіа-менеджерів.
Вся міць держави була задіяна для поширення і посилення ідеї про те, що війна необхідна для самої ідентичності й виживання Росії. Національне телебачення перетворилося з легких розважальних передач в агресивні політичні ток-шоу.
Водночас школам доручили додати базову військову підготовку і “патріотичні” уроки, спрямовані на виправдання війни в Україні. Державна риторика, в тому числі заклики Путіна позбутися “покидьків і зрадників”, викликали хвилю доносів з боку простих росіян на своїх колег і навіть друзів.
“Країна зійшла з глузду. Мені довелося перестати спілкуватися з колегами та друзями. Ми живемо в різних реаліях”, – сказав Олексій, колишній вчитель історії в елітній підмосковній школі-інтернаті, який нещодавно звільнився після розбіжностей з керівництвом з приводу нової “патріотичної” навчальної програми.
У той час, як сотні тисяч росіян змусили замовкнути або втекти з країни, активна група прихильників війни підтримала новий вектор. Вони також відзначають зростаючу вартість конфлікту, але закликають до більшої громадської підтримки, все частіше зображуючи війну як глобальну битву з Європою та США.
На презентації в середині березня в Москві “Міжнародного руху русофілів”, групи, підтримуваної Міністерством закордонних справ Росії й складається з маргінальних європейських активістів і теоретиків змови, було сказано жахливе.
“Ми спостерігаємо не просто неонацизм, ми спостерігаємо прямий нацизм, який охоплює все більше і більше європейських країн”, – заявив під час виступу міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Костянтин Малофєєв, консервативний олігарх, який у 2014 році потрапив під санкції США за “погрози Україні й надання фінансової підтримки Донецькому сепаратистському регіону”, сказав: “Ми не бачили такої ненависті відтоді, як російські солдати закінчили війну перемогою в Берліні. Ми зупинили цю війну, і тепер ми, переможці, знову стоїмо перед тим, що вона повстала проти нас з пекла”.
Однак прямих натяків на ситуацію на фронті в Україні було небагато, а в кулуарах конференції деякі говорили про важке просування Росії й витрати війни.
“Не всі в цій країні ще розуміють, скільки нам доведеться заплатити, щоб виграти цю війну. За свою любов до Росії людям в нашій країні доводиться розплачуватися життями. Це серйозно, і ми не були до цього готові”, – сказав радикальний російський філософ і прихильник війни Олександр Дугін.
