У звіті нагадали заяву президента США Дональда Трампа про те, що ціни на нафту наразі “достатньо високі”, щоб Росія могла продовжувати воєнні дії в Україні та заклик до ОПЕК “знизити вартість нафти”.
Путін під час інтерв’ю 24 січня відповів Трампу і заявив, що Росія та США є великими виробниками і споживачами нафти, та що “занадто високі ціни – це погано” як для американської, так і для російської економіки.
Диктатор стверджував, що Росія і США покладаються на енергетичні ресурси для внутрішньої промисловості, і що “занадто низькі ціни” підірвуть інвестиційні можливості енергетичних компаній.
Таким чином Путін намагався зобразити більш сучасну і диверсифіковану економіку США як таку, що функціонує подібно до економіки Росії, яка є нафтогазовою державою, що значною мірою залежить від доходів з експорту енергоносіїв.
В ISW переконані, що падіння цін на нафту призведе до зменшення доходів федерального бюджету Росії і ризику дестабілізації стабільності російського режиму, а також до зменшення частки Росії на світовому нафтовому ринку та її економічного впливу на світовій арені.
Крім того, зазначають в Інституті, наголос Путіна на необхідності утримувати ціни заради інвестицій енергетичних компаній також демонструє, наскільки він вважає за необхідне догоджати еліті свого найближчого оточення, яка має особисті інтереси в енергетичному секторі.
Також у відомстві переконані, що зосередженість Путіна на інтересах свого найближчого оточення контрастує з більшою увагою американських лідерів до населення, яке має право голосу, і до ширшого кола бізнес-інтересів, які отримують вигоду від зниження цін на енергоносії.
“Спроба Путіна представити зниження цін на нафту як таке, що суперечить інтересам США, свідчить про те, що Путін боїться шкоди, яку така політика може завдати Росії. Він намагається переконати Трампа відмовитися від цих пропозицій, не поступаючись при цьому наполяганням президента на змістовних переговорах щодо припинення війни”, – вважають в ISW.
