Росія намагається оговтатися від торішньої скоординованої масової висилки співробітників російської розвідки, які працювали в Європі під дипломатичним прикриттям. Тому зараз Москва робить спроби відродити шпигунську мережу.
Про це повідомляє Politico.
Видання зазначає, що об’єкти критичної інфраструктури є основною ціллю для збору розвідданих російськими шпигунами, пріоритетом яких є моніторинг стану виробництва та поставок зразків західної зброї в Україну.
З’являється дедалі більше доказів того, що служба зовнішньої розвідки РФ та її військове розвідувальне управління (ГРУ) активно намагаються відновити власні мережі шпигунів, особливо з огляду на військову допомогу, що надходить Україні.
Глава британської служби безпеки MI5 Кен МакКаллум назвав це “найзначнішим стратегічним ударом” по Москві в новітній історії розвідки. Після вторгнення в Україну з Європи було видворено понад 400 так званих незаявлених співробітників розвідки, зокрема з Франції, Бельгії та Німеччини, що різко скоротило сферу впливу і можливості Кремля зі шпигунства в Європі.
Зі свого боку Служба безпеки і розвідки Фінляндії (SUPO) заявила, що висилка російських розвідників і відмова у візі тим, хто їх замінив, істотно послабили розвідувальні операції Москви в Північному регіоні.
При цьому директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс заявив, що російські спецслужби прагнуть відновити або створити нові можливості для своєї розвідувальної діяльності в Європі. Зокрема, і вони вивчають інші методи збору розвідданих: кібер, нетрадиційне прикриття, онлайн-операції.
