Депутат Чернігівської обласної ради Валентин Запорощук вже встиг засвітитися у скандалах через приховування розкішного життя у Франції, незадекларовані активи на десятки мільйонів гривень та використання схеми, характерної для епохи «ефективних менеджерів» часів Януковича з вимивання коштів через фірми-прокладки.
Але виявляється, що французька Рів’єра та Монако – це не єдине місце, до якого має стосунок і куди їздив український депутат чернігівської обласної ради. І існують глибокі та міцні зв’язки Валентина Запорощука з країною-агресором Росією, які він ретельно приховує від української громадськості та правоохоронних органів.
Посвідка на проживання в Челябінську після початку війни
Згідно з інформацією із злитих в мережу баз даних російських міграційних служб, Валентин Анатолійович Запорощук (дата народження 4 червня 1970 року) проходив процедуру оформлення тимчасової реєстрації на території Російської Федерації вже після 2014 року – після анексії Криму та початку збройної агресії РФ проти України на Донбасі. Він отримав тимчасову реєстрацію в РФ за адресою 454085, місто Челябінськ, вулиця Шуменська, будинок 31, квартира 292.
В злитих в мережу базах даних вказано, що Валентин Запорощук прибув в Росію з України. Тобто український депутат, який зараз представляє інтереси жителів Чернігівщини – області, яка прийняла на себе один з найжорстокіших ударів повномасштабного російського вторгнення, свідомо перетинав кордон з країною-агресором та оформлював там реєстрацію після того, як Росія окупувала Крим та розпочала війну на Донбасі.
Виникає логічне запитання: навіщо українському бізнесмену і депутату з Чернігівщини оформлювати реєстрацію в Челябінську – промисловому місті на Уралі, за тисячі кілометрів від України? Це не туристичний центр, не місце для відпочинку і не фінансова столиця. Челябінськ відомий своєю промисловістю та близькістю до військово-промислового комплексу РФ. Це місто, де розташовані важливі підприємства оборонної промисловості РФ, які працюють на армію агресора, яка щодня завдає ударів по Україні.
Логічне пояснення – це і налагодження таємних контактів із підприємствами оборонного сектору країни-агресора, а також паралельно оформлення документів з метою отримання російського громадянства. Тимчасова реєстрація є необхідним кроком для подальшого отримання виду на проживання та громадянства країни-агресора. Це означає, що Валентин Запорощук свідомо проходив процедури інтеграції в російську правову систему в той час, коли Росія вже вела війну проти України.
Грошові перекази з Росії: самарський слід
Злиті в мережу документи також свідчать про те, що у 2016 році, через два роки після анексії Криму та початку війни на Донбасі, Валентин Запорощук отримував значні грошові перекази від громадян РФ. Всі особи, які переказували Запорощуку кошти, зареєстровані та проживають у місті Самара та є громадянами РФ. Серед осіб, які переказували кошти Валентину Запорощуку через російську підсанкційну платформу UNISTREAM.RU, є наступні особи:
- Гадоєва Мухаббат Нарзуллоєвна (дата народження 17.03.1976)
- Іванова Нодіра Алібоєвна (04.12.1988)
- Ікрамова Маліка Рустамовна (24.10.1971)
- Аламшоєва Мукаддас Зінаткнівна (13.07.1980)
- Ісакова Ділноза Бахтіяровна (29.06.1989)
- Кудратова Юлдуз Ісматкулівна (21.05.1992)
Деякі з цих осіб здійснювали по два-три перекази на рахунки українського депутата. Сукупна сума цих переказів була значною, хоча точні цифри наразі не розголошуються. Тобто виходить, що український депутат з Чернігівщини пов’язаний з групою громадян РФ з Самари через фінансові зв’язки, і вони переказували йому значні кошти через російські платіжні системи. Це також викликає багато підозр щодо Запорощука і його діяльності в РФ. Самара і Самарська область – один із ключових центрів російського військово-промислового комплексу. Там зосереджено потужний аерокосмічний кластер, підприємства ракетної галузі агресора, а також підприємства з виробництва вибухових речовин та боєприпасів.
Ці перекази хронологічно збігаються з періодом, коли Запорощук оформлював реєстрацію в Челябінську та активно їздив до Росії. Це може вказувати на те, що кошти були пов’язані з його діяльністю на території РФ, яку він ретельно приховував від українських контролюючих органів. І тут виникає питання, чи є ці фінансові потоки частиною більш складної схеми співпраці президента групи компаній «PRAVIO» з російським бізнесом, або спецслужбами? В той час, коли Україна боролась із російським бізнесом після Революції Гідності, Валентин Запорощук з ним співпрацював.
Паспорт РФ: підтвердження громадянства країни-агресора
Найбільш обурливим фактом у цій всій історії є інформація про наявність у Валентина Запорощука паспорта громадянина Російської Федерації. Якщо це підтвердиться, це означатиме, що український депутат обласної ради, який приймає рішення щодо життя Чернігівщини, одночасно є громадянином країни, яка веде агресивну війну проти України.
Крім морального фактору такого вчинку, за законодавством України отримання громадянства іншої держави, особливо країни-агресора, є підставою для втрати українського громадянства. Для народних депутатів та посадових осіб подвійне громадянство є забороненим та тягне за собою втрату посади. Реєстрація на проживання в Челябінську вже під час війни, грошові перекази від російських громадян, а згодом і отримання російського паспорта – все це вказує на системну та тривалу інтеграцію Запорощука в російську державну систему саме в період, коли Росія вела агресивну війну проти України.
Наявність депутата обласної ради з російським громадянством та тривалими зв’язками з РФ створює серйозні ризики для національної безпеки України. Особливо тривожним є той факт, що Валентин Запорощук використовує свої фінансові можливості та мандат депутата обласної ради для своєї бізнес-діяльності. Це викликає низку підозр і запитань про канали комунікації з ворожими фінансовими та політичними колами та передачі інформації ворогу.
Сам факт оформлення реєстрації в Челябінську означає, що Запорощук неодноразово перетинав державний кордон з Російською Федерацією вже після того, як Росія почала війну. Тимчасова реєстрація не оформлюється дистанційно – для цього необхідна особиста присутність, подання документів до міграційних служб РФ, проходження відповідних процедур. Це означає, що український бізнесмен та депутат свідомо їздив до Росії, спілкувався з російськими чиновниками, інтегрувався в російську бюрократичну систему саме в той період, коли українські військові гинули на Донбасі, захищаючи країну від російської агресії. Кожен візит до РФ після 2014 року – це свідомий вибір на користь співпраці з державою, яка окупувала частину України. Виникає питання: скільки разів Запорощук перетинав кордон з РФ? З ким він там зустрічався? Які документи підписував? І чи не ці поїздки стали основою для тих фінансових потоків з Самари, які він отримував у 2016 році?
Правоохоронці мають провести перевірку діяльності Валентина Запорощука на користь спецслужб РФ. Депутат обласної ради має доступ до інформації про регіон, інфраструктуру, економічні процеси. В умовах війни вона може становити інтерес для противника.
Подвійне життя Запорощука: від Челябінська до Ніцци
Запорощук ніколи публічно не згадував про свої зв’язки з Росією, що свідчить про усвідомлення ним неприйнятності таких дій і свідоме приховування російського сліду. З одного боку – розкішне життя родини у Франції, Ніцці та Монако, навчання дітей в елітній школі, автомобілі Rolls-Royce та Bentley. З іншого боку реєстрація в Челябінську, місті російської військової промисловості, грошові перекази з Самари від громадян РФ та російське громадянство. Це вже історія не про корупцію та приховування статків. Це історія про людину, яка живе в декількох реальностях одночасно: офіційно представляє інтереси жителів Чернігівщини, які потерпають від російської агресії, фактично веде життя мультимільйонера на Лазурному узбережжі, і при цьому має глибокі зв’язки з країною-агресором, включно з громадянством РФ.
Депутат свідомо будував стосунки з країною-агресором навіть після початку війни, а потім, коли війна набула повномасштабного характеру, евакуював родину до Франції, де організував собі життя вищого класу. Ця інформація вимагає термінової реакції правоохоронних органів. СБУ має перевірити факт наявності російського громадянства у Валентина Запорощука, з’ясувати обставини отримання ним тимчасової реєстрації в Челябінську після 2014 року, характер зв’язків з громадянами РФ, які переказували йому кошти, отримання громадянства країни-агресора, а також оцінити ризики діяльності депутата для національної безпеки. Це також тривожний сигнал для Чернігівської облради та виборців Чернігівщини.
В той час, як тисячі українців гинуть на фронті, захищаючи Україну від російської агресії, а жителі Чернігівщини щодня переживають обстріли та живуть у постійній загрозі, депутат виявляється людиною, що має зв’язки з країною-агресором. Така людина не може представляти інтереси українців.
Родини загиблих захисників, евакуйовані з окупованих територій, люди, які втратили домівки через російські обстріли – всі вони мають право знати правду про свого депутата. Суспільство чекає на відповіді. І ці відповіді мають бути швидкими, прозорими та справедливими.
