14 травня 2025 року в Іспанії затримано колишнього першого заступника Секретаря РНБО Олега Гладковського. За даними САП йдеться про підозру у завданні державі збитків на 17,44 млн грн. Одразу було повідомлено про те, що розпочата процедура екстрадиції, втім згодом адвокат затриманого повідомив, що Гладковський на волі.
Справа резонансна, тому увага до неї українського суспільства зрозуміла.
На жаль, в умовах війни затримання такого рівня фігуранта за кордоном — рідкість. Проте це не перший випадок, коли іспанська юстиція приходить на допомогу. Згадаймо екстрадицію Анатолія Войцеховського 18 березня 2025 року чи затримання інших фігур, які вважали Європу місцем, де вдасться уникнути покарання.
Отже, Україна дедалі активніше співпрацює з партнерами, щоб повернути тих, хто зрадив інтереси країни або перетворював свої державні посади на інструмент заробітку.
Приємно спостерігати, як українська держава поступово починає витягати з-за кордону тих, хто вважав, що кордон — це амністія.
Здавалося б, це очевидні речі. Проте, саме в цей момент в інформаційному полі з’являється публікація, яка працює протилежно до роботи правоохоронців. Її автор — не політик, не проросійський блогер і не пересічний емігрант. Це — член Комісії з питань правової реформи при Президентові України, адвокат, професор, доктор юридичних наук – Олександр Михайлович Дроздов.
Інструкція для втікачів
15 травня 2025 року, тобто наступного дня після затримання Гладковського, на юридичному ресурсі “Судово-юридична газета” виходить текст із характерною назвою: «Екстрадиція з Іспанії до України: покрокова інструкція захисту».
Автори: Олександр Дроздов (Україна, Іспанія) та Нереа Марін Бланко (Колегія адвокатів Таррагони).
Стаття містить не аналіз, не думку, не теоретичну дискусію. Вона дає шестикрокову модель для осіб, які втекли з України й не бажають повертатися: як оскаржити розшук в Інтерполі, як зупинити справу в іспанських судах, як використати Суд ЄС та Конституційний суд Іспанії, як оформити статус біженця, як чинити тиск на уряд Іспанії.
Може це збіг, але погодьтеся дуже цікавий. Інструкція як уникнути екстрадиції з’являється наступного дня після затримання високопоставленого фігуранта справи НАБУ, якого дуже чекають в Україні.
Тут важливо зауважити, кожен має право на захист! У тому числі перед українськими органами правосуддя, тож коли адвокати намагаються запобігти екстрадуванню своїх клієнтів це є цілком звична і прийнятна практика захисту справа. Така робота адвоката.
Але стаття написана передусім науковцем Дроздовим, а не адвокатом. Українським, підкреслюємо, науковцем який у вільному і відкритому доступі викладає інструкцію як уникати екстрадиції.
Для кого була написана ця стаття? Яка її наукова або соціальна актуальність? Чому саме зараз? Як вона допомагає інтересам Держави?
Виглядає так, що мета публікації — не захист когось конкретного, а створення інфраструктури уникнення юрисдикції України. Публічна методичка для всіх, хто потенційно може її потребувати. З одного боку — це сигнал ринку: “я знаю як, звертайтесь”. З іншого — спроба делегітимізувати сам механізм екстрадиції з України як такого.
Хто такий Дроздов
Офіційно — Заслужений юрист України, почесний професор, викладач, колишній президент Спілки адвокатів України. Фактично — людина, яка перебуває за кордоном з повним складом родини й продовжує обіймати посади в українських державних інституціях.
На момент публікації цієї статті Дроздов: входить до Комісії з питань правової реформи при Президентові України; є членом Апеляційної палати НАЗЯВО; значиться у Науково-консультативних радах Конституційного Суду та Верховного Суду.
Тобто, поки українські правоохоронці повертають фігурантів гучних корупційних справ до України, представник держави дає поради, як цього уникнути.
Дроздов переїхав до Іспанії не вчора. Виїзд відбувся на тлі повномасштабної війни. Відомо, що його дружина народила третю дитину вже в Барселоні. Родина перебуває за кордоном повним складом. Тож скоріш за все на момент виїзду Дроздов не мав законних підстав виїхати за кордон. Але якимось чином виїхав.
https://antikor.com.ua/articles/739439-ispanskij_styd_advokatov-begletsov
Це — типова історія з тих, які обурюють суспільство: відома, публічна людина виїжджає під приводом батьківства, не повертається, але при цьому лишається активним учасником державного процесу.
Але на відміну від тисяч інших, Дроздов — не просто виїхав. Він тепер інструктує інших, як уникати повернення. Причому — від імені правозахисної логіки, але проти правосуддя власної держави.
Пункт призначення — для тих, хто може собі дозволити
Важливо розуміти, що Іспанія — не та країна, яка активно надає притулок чи гуманітарну допомогу українцям. Переїзд і легалізація тут потребують високих витрат і стійкого фінансового ресурсу.
Тож опинитися в Іспанії – не випадкова евакуація. Це — усвідомлений переїзд людей, які не потребують підтримки держави, але в той же час — не планують в неї повертатись.
Люди, які не мають права просити — просять. Люди, які не потребують допомоги — оформлюють статус біженця. І роблять це, ну так виходить, з юридичним супроводом від представника Комісії при Президентові.
Це не просто етичний дисонанс. Це — сигнал, що частина системи працює проти самої системи, але за рахунок її авторитету.
Іспанію любить Анатолій Шарій. Іспанію любив Андрій Портнов.
Старі історії, які не забулись
Для повноти картини, вартує нагадати, що у 2012 році Олександр Дроздов фігурував у справі щодо спроби дати хабар харківській судді. Цією суддею була Ольга Донець — мати Артема Донця, адвоката, до роботи якого є безліч запитань, і щодо дотримання правил адвокатської етики і щодо вимог несумісництва. Тоді у 2012 році Дроздов подав явку з повинною, а згодом заявив, що зізнання були зроблені під тиском СБУ, а гроші були сувенірні. Справу не довели до вироку. Але шлейф лишився, і зв’язки між іменами — теж.
Питання не лише до Дроздова. Питання до інституцій, які він представляє
Як науковець, чи адвокат – Олександр Дроздов має повне право як на особисту думку, так і на те, щоб давати кваліфіковані юридичні висновки.
Проте, членство в Комісії при Президентові — не формальність. Навіть попри те, що формально у березні 2025-ого ця Комісія зупинила свою діяльність, Дроздов і надалі вказує, що він повноправний член цього консультативного органу при главі Держави. Отже, це публічний мандат. І він не сумісний із публікаціями, які дискредитують українське слідство в очах іноземних юрисдикцій.
То чи може людина, яка фактично допомагає переховуватись від держави, одночасно писати для неї правила?
Це питання до Президента, Конституційного Суду, НАЗЯВО і до всіх, хто тримає Дроздова у складі державних або професійних структур. Тому що або інституції не знають, чим займається їхній представник. Або знають — і їх це влаштовує.
Відповідь на це питання мають дати дисціплінарні органи Адвокатури.
Ба більше, поставити перед собою це питання має і сам заслужений юрист України, професор і адвокат – Олександр Михайлович Дроздов.
