Нове судно завантажується підсанкційними фосфоритами сирійського походження у Ліванському порту Тріполі в інтересах української компанії “Укрмінхім”. Цього разу це балкер MJ SOFIA під прапором Республіки Палау, який віднедавна перебуває під управлінням турецької компанії SATA CHARTERING & SHIPPING. Ще 24 серпня він кинув якір в Тріполі, і відтоді знаходиться там.
“Укрмінхім” це приватна прокладка між державним заводом “Сумихімпром” і постачальниками сировини. “Сумихімпром” – найбільший виробник добрив в Україні, але фосфорити, аміак, хлористий калій він отримує по “давальницькій схемі”. “Укрмінхім” надає державному заводу сировину, а за це отримує право на кінцеву продукцію підприємства. Чим дорожче на папері буде сировина, тим більшу частку продукції отримає посередник. Це класичні махінації для державних підприємств.
Я вже розповідав, що керує схемою неформальний радник голови державної Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, Віталій Логінов. Його “завели зверху” до ОГХК восени 2023 року, представивши колективу центрального офісу як “смотрящого від Офісу Президента”. Та Логінов діє не сам. По суті, він представник іншого відомого рішали, – Андрія Гмиріна, який втік за кордон, після того як отримав підозру від НАБУ за дуже схоже давальницьке шахрайство на Одеському припортовому заводі.
Сирійські фосфорити для “Сумихімпрому” возять уже не вперше. Вони нібито мають “єгипетське” походження, але за контрактом “Укрмінхіму” з постачальниками, порт завантаження – ліванський Тріполі, майже на кордоні із Сирією. При першому ж погляді на карту Середземномор’я зрозуміло, що економічно немає жодного сенсу везти сировину з Єгипту кудись за тисячу кілометрів, щоб потім продавати за тисячі кілометрів в протилежний бік. Але по документах ці фосфорити коштують 107 євро за тонну, і це задорого навіть якби вони справді були єгипетськими. Та сирійські коштують і того менше, – через міжнародні санкції, – лише 30 євро за тонну. Тобто, на кожній поставці можна вкрасти більше 70% вартості.
Коли йдеться про такі колосальні гроші, Логінова абсолютно не хвилює, що товар постачається із Сирії. Але ж санкції Президента Зеленського накладені на цю арабську країну не просто так, Сирія – один із небагатьох реальних союзників Путіна, і Сирія брала участь в розкраданні українського зерна з окупованих територій. Тобто, завдяки таким махінаторам, як Гмирін та Логінов, Україна платить людям, які крадуть у нас зерно, і заради цього заганяє у збиткові схеми свої власні державні підприємства!
Та все це не означає, що аферистів не можна зупинити. Кілька тижнів тому вони вже намагалися завезти в Україну нібито “єгипетські” фосфорити з Тріполі судном HARUN BEY за контрактом із словацькою прокладкою “Z9 Impex s.r.o.”. Саме в контракті між “Z9 Impex s.r.o.” та “Укрмінхімом” і фігурувала ота астрономічна ціна у 107 євро за тонну. Та про це почали писати українські ЗМІ, а згодом словацька поліція провела обшуки в офісі прокладки у Братиславі та наклала арешт на її рахунки. Європейські журналісти охарактеризували ситуацію без жодних дипломатичних напівтонів: “Словацька компанія виявилася замішана в українській корупції”. Після скандалу, судно HARUN BEY, яке уже мало погоджені дати заходу в порт Південний з 30 серпня по 5 вересня, раптом передумало заходити в Україну, і відправилося… в російський порт Кавказ!
Словацька юрисдикція опинилася в цій історії не випадково. Саме через словацькі та чеські компанії багато років працює ще один відомий поплічник Гмиріна і Логінова – Владислав Кліщар, який також потрапляв в поле зору правоохоронних органів. Британські журналісти з London Insider називають його членом угрупування SARN, про це йшлося у розслідуванні “Зброя, Гроші і SARN: як американсько-чеська група може бути пов’язана з розкраданням коштів з України” . Саме Кліщар контролював чеські компанії, які брали участь в давальницькому шахрайстві на Одеському припортовому заводі, – в цій схемі Кліщар працював, як підлеглий Андрія Гмиріна. А пізніше Кліщар став членом наглядової ради словацької прокладки Sevotech, на яку перевели з українського бюджету більше пів мільярда гривень за мінометні постріли для війська. Гроші зникли, а міни так ніколи і не були поставлені. Слідство досі триває: і в Україні, і за кордоном.
Про звʼязки Гмиріна, Кліщара, Логінова та інших я вже неодноразова писав. І в махінаціях із санкційною сировиною для “Сумихімпрому” задіяне те саме коло осіб. Зухвалість і нахабство їхніх операцій наштовхують на думку про наявність покровителів на найвищих щаблях української влади. Зрештою, Гмирін і заступник Єрмака Олег Татаров є близькими друзями, і колегами по МВС часів Януковича. Одне із джерел повідомило, що Гмирін і Татаров свого часу разом призначали силовиків на вищі посади. І попри те, що Гмирін вимушено втік в Дубай, українські бізнесмени і досі їздять до нього вирішувати проблеми, які сам Гмирін їм і створює – через Татарова. На зустрічах він хизується близькістю до влади, і називає себе гаманцем Андрія Єрмака та друга президента Тимура Міндіча. Більше того, сам Гмирін стверджує, ніби при необхідності має доступ навіть до “першого кабінету країни”.
Але ми вже довели: публічність і зусилля правоохоронців можуть зупинити схематоз. Обкрадати державний завод уже саме по собі – злочин. Та обкрадати його під час війни за допомогою воєнних злочинців і поплічників Путіна то вже державна зрада. Сподіваюся, і саме судно і підсанкційний вантаж буде заарештовано. Покласти край брудним оборудкам можуть не тільки наші силові структури, але і органи влади США. Сирія перебуває під найсуворішими санкціями Держдепу, і обхід цих санкцій шкодить американським національним інтересам так само, як і українським.
Ілюстрації:
MJ SOFIA – VesselFinder.png – Судно MJ SOFIA в порту Тріполі станом на 3 вересня 2024 (за даними VesselFinder)
Symphony by abdul latif ismail.webp – MJ SOFIA (раніше – Symphony, Golden ID) фото Абдула Латіфа Ісмаїла