УПЦ МП як філія Російської православної церкви досі працює проти української держави. При цьому усі спроби попів зробити вигляд, що вони буцімто відсторонилися від Москви та патріарха-чорта Кирила вщент розбиваються наявними доказами продовження співпраці. Втім, останнє слово не зовсім точно характеризує відносини між ФСБшним спецпідрозділом та його київським осередком.
Попри усі спроби виселення попів із їх офісу в Києво-Печерській лаврі рашистська церква, на жаль, досі має величезні важелі впливу на українців. Монастирі та церкви, які через столичну прокладку належать РПЦ та лише мімікрують під самостійну організацію, продовжують виконувати отримані від Москви завдання. Митрополити та представники нижчих церковних рангів від УПЦ МП та РПЦ постійно спілкуються між собою, підтримують зв’язок зі священниками з тимчасово окупованих територій, а також навіть займаються перевезенням грошей, ймовірно, або здобутих нелегальним шляхом, або відправлених із Росії.
Додаткові докази цього 24 Каналу передали представники команди KibОrg, які отримали особисте листування митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукала) у телеграмі. Мешкаючи в Донецьку, він відіграє далеко не останню роль у зв’язку між захопленими загарбниками містами та агентурою на вільній від орди Україні.
72-річний офіцер ФСБ попри свій достатньо поважний вік, досі залишається смотрящим за церквою рашистів на Донбасі, хоча офіційно нібито всього лише керує єпархією. Цей хрест уродженець Львова несе вже понад 20 років. Щоправда, життєвий шлях попа зовсім не перетинається зі смиренністю та праведністю, про які він сам розповідає пастві. Проповіді про необхідність миру вдало перетинаються з поїздками на елітних автівках, ретритами у Польщу, та абсолютно цинічною роботою на Росію з молитвами на згарищі Маріуполя.
Від друга Януковича – до куратора священників-терористів
Митрополит Іларіон прописаний у Донецьку на вулиці Тушинській, 7, де розташований Свято-Миколаївський кафедральний собор. Він відомий жителям Донецької області як затятий сепаратист, учасник сексуальних скандалів та любитель заможного життя. Нагороджений ще у 2013-му році особисто Путіним, працівник церкви багато років готувався до початку російської агресії.
Працюючи смотрящим від РПЦ за церковними філіями у Донецькій області, Іларіон докладав зусилля, аби всі його підлеглі промивали мізки парафіянам. Все для того, аби у адептів УПЦ МП Україна асоційовувалася з чимось чужорідним та ворожим, а Росія навпаки сприймалася виключно у позитивному контексті.
За деякими даними, саме Роман Шукало разом з митрополитом Горлівським та Слов’янським Митрофаном (Нікітіним) у 2014-му році зробив дуже багато для створення терористичних осередків та утворення так званої “ДНР”.
Священники активно просували ідеї “русского мира”, вербували бойовиків та займалися поїздками з окупованих територій на вільні землі для збору інформації про командні пункти та переміщення ЗСУ. Займався цим і сам митрополит Іларіон, однак робив це достатньо виважено: не висловлюючи напряму свою підтримку окупантам.
Розповідаючи про те, що “церква стоїть над конфліктом”, Шукало усував від справ усіх священників, які займали проукраїнську позицію, а також відправляв на зустрічі з терористами та бойовиками своїх підлеглих. Наприклад, у 2014-му році замість Іларіона привселюдно наставляв так званих “поліцейських” настоятель Свято-Микільського монастиря отець Нікон (Дубляженко).
Той самий отець Нікон, що, користуючись прикриттям церковника, влітку 2015-го намагався проїхати з окупованих територій до монастиря із документами батальйону “Восток”.
А от колега Дубляженка, Георгій Кратиров (він же отець Феофан) із того самого Свято-Микільського монастиря, працював розвідником-вербувальником.
І до, і після затримання своїх підлеглих, митрополит активно їздив з Донецька до Маріуполя та сусідніх населених пунктів, аж доки у грудні 2018-го СБУ нарешті не заборонила йому перетинати лінію розмежування. До цього ж нічні поїздки з окупованої території у підконтрольні Києву міста були для Шукала нормою. Ба більше, як священник він користувався можливістю швидко та без черг проїхати “зеленим коридором”.
Бал у Сатани на руїнах Маріуполя
Перед початком повномасштабної війни Іларіон все ще удавав, що не підтримує жодну зі сторін у конфлікті. Він навіть писав звернення до духовенства та мирян, в яких розповідав про те, як “ніхто не хоче війни”, а також підкреслював віру у щасливе життя у “прекрасному, єдиному, трудовому православному Донбасі”.
Однак після того, як росіяни почали велику війну, ніяких заяв-засуджень агресії Кремля від Шукала очікувано не прозвучало. Не доєднався він і до Собору УПЦ МП, під час якого попи виступили із заявою про розрив стосунків із РПЦ. На той момент Маріуполь вже був вщент зруйнованим містом, у якому практично не збереглося вцілілих будівель. Дивним чином практично не постраждав від бомбардувань Свято-покровський храм, який виявився чи не єдиною спорудою, на яку росіяни не скидали бомб.
Хоча рашисти й використовували цю будівлю для ведення вогню після того, як їм вдалося взяти під контроль частину міста, цей храм навіть не розграбували, тоді як з усіх будинків біля нього окупанти повиносили геть усе.
Чи їздив митрополит до окупованих Росією міст у червні та липні 2022 або раніше, достеменно невідомо. Втім, у серпні він очолив так звану “хресну ходу”, яку не можна назвати інакше, аніж балом у Сатани. Разом із митрополитом Горловським та Слов’янським Митрофаном, архієпископом Макіївським Варнавою, єпископом Новоазовським Варсонофієм та єпископом Волноваським Амвросієм, а також представниками окупаційної “адміністрації”, Іларіон згадував патріарха Кирила та очільника УПЦ МП Онуфрія, що аж ніяк не свідчить про якісь розірвані зв’язки між РПЦ та її українською філією.
УПЦ МП = ФСБ РПЦ
Ба більше, у з особистого спілкування Шукала у телеграмі прямо випливає, що ніякого розриву зв’язків між УПЦ МП та РПЦ насправді й не було. Треба зазначити, що чати митрополита є “підчищеними”, по них видно, що Іларіон певною мірою піклувався про те, аби подробиці його спілкування не стали надбанням громадськості. Однак, багато цікавого священник не видалив.
Так, у липні 2023 року Іларіон, підписаний як Ivan Ivanovich, спілкувався з отцем Віктором (Дреботієм), який є протоієреєм Храму на честь всіх святих у Києві.
У листуванні буцімто йдеться про показники здоров’я священнослужителів, однак нюанси вказують на те, що насправді попи могли мати на увазі фінансові розрахунки.
Під Філаретом Шукало має на увазі митрополита Львівського та Галицького, але ж цифри артеріального тиску виглядають зовсім нереальними. Принаймні, як кажуть досвідчені медики, різниця між так званим “верхнім” та “нижнім” показниками аж ніяк не може бути такою маленькою.
Втім, через трохи більше, ніж місяць, працівники церкви знову провели аналогічну “звірку”, тільки от цього разу вказали такі показники тиску, які фізіологічно не є можливими, адже перша цифра – 100 – це тиск на той момент, коли серце стиснулося, то ж вона аж ніяк не може бути меншою за ту, що показує тиск на судини між ударами головного в організмі “моторчика”.
Що і куди саме розподіляли священники, встановити напевно, на жаль, не можливо. Однак в УПЦ МП існує монах із позивним Авель, а у Кореці Рівненської області працює жіночий монастир, який напряму належить Російській православній церкві.
То ж, цілком ймовірно, працівники церкви обговорювали передачу грошей на Рівненщину та до Лаври. А що особливо цікаво, так це те, що на момент цього спілкування Іларіон офіційно вже не був представником УПЦ МП, адже він передав єпархію Кирилу-Гундяєву. Те ж саме зробив і митрополит Горлівський та Слов’янський Митрофан. Як йдеться у листуванні між попами, 3 липня 2023 року єпархії з окупованих територій Донеччини вже були офіційно внесені у базу юридичних осіб Росії.
Звісно, така відверта зрада жодним чином не повпливала на взаємини між церковниками з окупованих територій та священниками УПЦ МП з підконтрольних Києву. Попри роботу Іларіона на Москву, із ним без якихось проблем спілкувався насельник Святогірської лаври архімандрит Лазар.
Триває й листування митрополита Донецького та Маріупольського з намісником Свято-Успенської Святогорської лаври Арсенієм (Яковенком). При чому священники обговорюють зокрема й теми щодо засудження своїх колег за антиукраїнську діяльність.
Листувався зі зрадником також і архієпископ Діодор (Васильчук) з Одеси. Той самий, що молився за мир та патріарха Кирила, але ледве не загинув від російської ракети. Ще до прильоту священник писав Іларіону про те, що залюбки приїхав би у Донецьк, однак “між ними утворилася велика прірва”.
Крім того, як виходить зі спілкувань Шукала з безпосередньо представниками РПЦ, він брав активну участь у подорожах ФСБшників у рясах на окуповані території Донбасу та Півдня України. Так, наприкінці липня 2023 року заступник керівника справами Гундяєва єпископ Савва (Тутунов) надіслав Іларіону листа з проханням всіляко сприяти відрядженим “для надання допомоги постраждалим у ході бойових дій” та після підриву Каховської ГЕС. Феноменальний цинізм!
Триває й спілкування Іларіона з митрополитом Діонісієм (Порубаєм), який очолює управління справами РПЦ. Стосується воно виключно робочих питань. Зокрема – проведенню архієрейської наради, під час якої у липні 2023 року Кирил та його підлеглі фактично прямо закликали до вбивства українців “заради миру на землі”.
Листування з ФСБ та бізнес Пушиліна із “вагнерівцями”
Зрозуміло, що окрім своїх ФСБшних колег Шукало спілкується й із тими рашистськими спецслужбістами, які не мають прикриття у вигляді ряси та хреста. Й подекуди це листування несе дуже цікавий характер. Наприклад, коли митрополит Митрофан 14 липня 2023 поділився з Іларіоном постом ватажка терористів Дениса Пушиліна про свою підтримку рішення про входження єпархій до РПЦ (на той момент псевдоцеркви вже давно були офіційно зареєстровані до переліку гундяєвських посіпак), Шукало назвав свого “лідера” дураком. Двома хвилинами пізніше він переслав і діалог повідомлення від користувача “Алеша ФСБ”.
Що ж стосується документа, яким поділився митрополит, у ньому описана схема бізнесу Пушиліна у Бразилії, неподалік від муніципалітету Жуіна. У тексті вказано, що ватажок терористів володіє долею діамантової копальні з 2016-го року, а з 2018-го (коли безпосередньо очолив “ДНР”) – почав інвестувати у це підприємство чималі кошти. Ба більше, охорону підприємства буцімто забезпечують найманці групи “Вагнера”, які, як відомо, мають свою базу у Венесуелі.
Сороміцькі жарти, спілкування українською та відпочинок у Європі
Крім своєї роботи із промивання мізків парафіянам, заперечення російської агресії та підтримки зв’язків з працівниками УПЦ МП, які діють на вільній землі, Іларіон не забуває й про тлінне життя. А полюбляє митрополит, як відомо усім донеччанам, багатство та комфорт.
Ще у 2012-му владика без сорому з’являвся на світських тусовках із годинником Franck Muller за 150 тисяч євро, а роком пізніше його бачили на відкритті дитячої новорічної ялинки від митрополита на Cadillac Escalade за понад 100 тисяч доларів.
З того часу у смаках Шукала мало що змінилося. У Донецьку та інших окупованих містах Іларіона регулярно бачать на елітних авто в супроводі охорони, а пообідати він заходить у вкрай дорогі ресторани. Може собі дозволити. Як, в принципі, й чкурнути на відпочинок, скажімо, у Карлові Вари. Прямо під час війни, коли його парафіяни сидять під обстрілами у напіврозграбованому росіянами Донецьку.
Так, у серпні 2023 року Іларіон спілкувався про поїздку на відпочинок із секретарем єпархії архідияконом Андрієм Чичикалом. Тим самим, якого віряни вимагали відсторонити від служіння за розпусту поведінку. Що цікаво, листування велося українською мовою. Ймовірно, тому що й заїжджати до країн Євросоюзу Іларіон збирається явно не за російським паспортом.
Підлеглий кидав митрополиту фотографії номерів та можливі дати бронювання у Grandhotel Pupp у Карлових Варах.
До слова, такий ретрит, згідно з даними Booking.com, обійдеться Іларіону щонайменше у 122 тисячі 846 гривень без урахування харчування (включені лише сніданки) та дороги.
Надалі ж працівники церкви обговорювали варіант подорожі до Польщі у Реабілітаційний та розважальний комплекс отця Себастьяна Кнайпа у Камінь-Шльонському неподалік від Катовіце.
Чи забронював у підсумку митрополит номери в якомусь із цих готелів, невідомо. Однак сам факт обговоренням подібного відпочинку свідчить і про те, що вирушати за кордон (напевно в обхід підконтрольних Києву територій) священник не боїться, і про те, що він не спалив свої українські документи, адже за російськими до ЄС його б ніхто не пустив.
Втім, не подорожами єдиними. У листуванні з протоієреєм Олексієм Безпалим, настоятелем Свято-Козельщанського храму в Донецьку, Шукало ділився не лише фотографіями з богослужінь, але й зображеннями напівоголених чоловіків, а також бомбардував проханнями зайти до нього.
Посилання на пінтерест, яке Іларіон перекинув своєму колезі, веде на картинку з тегами “гей”, “накачані хлопці”, “гарячі парні”. Напевно, в такий спосіб митрополит намагався пробудити у підлеглого ненависть до “гейропи”.
Не гребували святі отці й пересиланням картинок із сороміцькими жартами у стилі РПЦшних святих отців.
А також висміюванням парафіян, які надсилали Іларіону свої фотографії та просили молитися за них.
Все ще не під санкціями
Найбільш прикрим в історії митрополита Шукала є навіть не той факт, що на другому році повномасштабної війни УПЦ МП виявилася діючою філією РПЦ, і навіть не масова зрада України священниками-ФСБшниками – всього цього якраз і можна було очікувати. Проблема полягає у тому, що так чи інакше установа, яка не має нічого спільного з вірою, досі працює на нашій землі, хоч її вплив і позиції й похитнулися після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, ані Іларіон, ані його поплічники не перебувають під санкціями РНБО, можуть користуватися українськими банківськими картками, виїжджати за кордон за українськими документами та безпроблемно оплачувати такі розваги за допомогою систем Visa та Mastercard, та продовжувати розповідати сотням тисяч людей про “мирну Росію”.
