Віктор Шлінчак – засновник, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства “Главком”.
Учора в одному з ефірів я прогнозував, що голосування за відставку Марʼяни Безуглої з позиції заступника голови безпекового комітету буде провалене. Або відкладене.
Чому?
Бо Безугла – це виключне продовження руки тих, хто отримують вказівки з Банкової. Пішак, яким грають, навіть якщо її переконали, що вона на стороні добра. Медійна атака на Залужного – це не щира інфціатива окремо взятого депутата (якою є Марʼяна), це спланована і абсолютно зрежисована акція, за якою стоїть сформована команда з радників, райтерів, підкажчиків і тих, хто направляє, як і куди бити.
Чому Безуглу залишають на позиції заступники глави комітету? Щоб показати іншим, які так само виконують конкретно поставлені завдання, що їх не здадуть. Принаймні зараз. Щоправда, є як мінімум пару випадків, коли виконання побажань Банкової згодом поверталось виконавцям великими проблемами (Дубінський – один з таких).
Зрештою, такі, як Марʼяна, для інформаційного провладного поля завжди потрібні – бо на них легко перемикати суспільну увагу, коли треба збити розмову про щось суттєвіше. Це як за Януковича у разі чого випускали на арену Чечетова (цартство небесне), аби той ніс якусь ахінею, а ЗМі перемикалися на “хибну ціль”. І в цьому випадку варто було б навіть пожаліти її, проте не буду. Кожен вибирає ту дорогу, яку заслуговує…