Багато з них втратили житло, родини та впевненість у завтрашньому дні. Багатьом уже нема куди повертатися: колись процвітаючі міста перетворені на руїни. І все це – на тлі бездіяльності влади, яка нічого не робить, щоб повернути додому тих, хто змушений був тікати від війни.
Ті, хто виїхав, перетворилися на безхатьків. Життя розділилося на “до” і “після”.
“Коли над нашою країною нависла страшна небезпека, багато людей залишилося сам на сам із війною. Під ударами українці кидали свої домівки й у відчаї тікали від війни. Збирали останні кошти, щоб вибратися з окупованих територій та врятувати дітей. Вони чекали, що влада простягне руку допомоги. Але цієї руки як не було тоді так і не має зараз”, – наголошують у “Фундації Вікторія”, які допомагають українським біженцям у Польщі.
Забуті, покинуті, відрізані від своєї землі, люди продовжують скитатися світом із єдиною мрією – повернутися додому. Але державні можновладці в них цю надію забрали.
“Прості українці у відчаї на чужій землі”, – додають у фонді.
