У Верховному суді розглядається справа щодо банкрутство ПАТ «Укрінком» бізнесмена Володимира Кліменка, відомої тим, що, ігноруючи законодавство та судові рішення, видає себе за правонаступницю банку. А ще тим, що наполягає на власній фінансовій спроможності, безпідставності виведення «Укрінбанку» з ринку, і у той же самий час… не здатна впоратись з боргом на 100 тис. гривень.
Про це пише заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков.
Справа, яку розглядає спеціальна палата ВС, не лише проливає світло на управлінські характеристики власників «Укрінбанку», які вже другу фінустанову доводять до банкрутства. Це скидається на намагання відправити «Укрінком» у контрольоване банкрутство і таким чином остаточно позбутись боргових зобов’язань перед державою та кредиторами банку.
Нацбанк визнав ПАТ «Укрінбанк» неплатоспроможним на межі 2015-2016 років. Встановивши контроль над банком, Фонд гарантування вкладів розрахувався практично з усіма його вкладниками, виплативши 1,8 млрд грн. Щойно вкладники отримали кошти від Фонду, акціонери «Укрінбанку» почали оскарження виведення банку через суди і, отримавши судове рішення, внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Перереєстрували його як небанківську фінансову установу та забрали активи під свій контроль. Банк був перейменований на ПАТ «Укрінком», адресу змінено з Києва на Сєвєродонецьк (нині окупований), а доступ Фонду гарантування до активів, за рахунок яких мали б повертатись кошти державі та кредиторам банку, заблоковано. Так «зависло» повернення кредиторам банку близько 3 млрд грн, з яких 1,8 млрд — з запозичених у держави коштів.
Відтоді екс-власник Укрінбанку публічно наголошує на тому, що, мовляв, лише дайте нам можливість — і ми тут же розрахуємось з усіма кредиторами. Називаючи своєю стратегічною метою — виплату грошей всім кредиторам та вкладникам, коли доступ до цих грошей та активів компанія отримає після перемоги у всіх судах, та стягнення борги з усіх боржників. Звісно, постійно оминаючи той факт, що активи банку були виведені «Укрінкомом» з-під контролю Фонду ще кілька років тому. Наприклад, у матеріалах тієї ж справи про банкрутство ПАТ «Укрінком» (913/266/20) вказано, що компанія, з якою не розрахувався «Укрінком», і за чиїм позовом ініційовано його банкрутство, у 2020 році проводила на його замовлення ремонт у колишній будівлі «Укрінбанку» у центрі Києва. Тобто, усі ці роки ПАТ «Укрінком» фактично розпоряджається чи не найліквіднішим активом банку.
Дивовижним чином акціонери «Укрінкому» продовжують ігнорувати той факт, що в банківському законодавстві не існує поняття «правонаступництво», що підтверджується як судовими, так і законодавчими рішеннями. Зокрема, рішенням Великої палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 925/698/16 та Законом 590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», ухваленим у 2020 році.
До слова, згаданий закон дозволив повернути під управління Фонду та поновити процедуру ліквідації низки «зомбі-банків», які також оскаржували своє виведення з ринку та були виведені з-під контрою Фонду. У тому числі, у АТ «Златобанк», де склалась аналогічна ситуація — було оскаржено рішення про його визнання неплатоспроможним, заблоковано процедуру ліквідації, внаслідок чого Фонд гарантування був змушений зупинити розрахунки із вкладниками та кредиторами банку. У 2019 р. акціонери перейменували банк на ПАТ «Злато», змінили місцезнаходження юрособи і спробували розпочати процедуру банкрутства банку відповідно до норм Кодексу про банкрутство, який жодним чином не регламентує банкрутство банків. Проте після ухвалення закону 590-IX, у лютому 2021, року Фонд гарантування вкладів зміг відновити контроль над ним та поновити розрахунки з кредиторами.
Саме спеціальна палата ВС в листопаді 2021-го року, розглядаючи справу про банкрутство Златобанку, дійшла чітких висновків, що скасування рішень НБУ та Фонду, які стали підставою для виведення банку з ринку, не позбавляє банк статусу банківської установи й, відповідно загальні процедури банкрутства на такий банк не поширюються. Банк, який зайшов у процедуру виведення, ліквідується виключно у спеціальному порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
