Марина Барсук раніше ухвалила рішення щодо низки справ, пов’язаних з Коломойським. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Барсук брала участь у винесенні вердиктів у двох справах, які стосуються Коломойського.
Перша справа стосувалася позову «Нікопольського заводу феросплавів» проти «ПриватБанку». У 2009 році «ПриватБанк» надав заводу, який пов’язують із Коломойським, кредит у розмірі 36,1 млн. доларів. Постановою Північного апеляційного господарського суду було анульовано 35 млн. доларів заборгованості.
Друга справа пов’язана з ПАТ «Укрнафта», що також асоціюється з Коломойським. Колегія суддів, до складу якої входила Барсук, підтвердила рішення суду про стягнення з державного бюджету 1,77 млн грн на користь «Укрнафти» як компенсацію за матеріальні збитки.
Крім того, суддя Барсук розглядала справи щодо бізнесмена Павла Фукса, який перебуває під санкціями.
Не менш цікавою є і історія чоловіка Барсук – досить відомого столичного адвоката Віктора Барсука. У своєму житті подвигів він зробив чимало – і всі вони приносили йому хай і сумнівну славу, але однозначно золоту монету. Особливо активно заробляти капітали Барсук став уже за Петра Порошенка, коли почав працювати як «чорний юрист» на відомого Олександра Грановського, який «дивиться» від Петра Порошенка за всією юридичною сферою і зв’язкового по судах.
Громадянин Грановський, який формально є нардепом, у Раді всю каденцію з’являвся зрідка і хіба що у їдальні. Численні таємні зустрічі, на яких вирішувалися питання державної важливості, він проводив переважно у дорогих київських ресторанах, через що за п’ять депутатських років суттєво додав у вазі. Не так політично, як фізично, але що вдієш, така робота. Після того, як Грановський вирішував питання базово, технічну частину справи він передавав Барсуку – а той уже займався практичною частиною справи. За допомогою власників адвокатського об’єднання «EQUITY» (раніше «FCLEX») Віктора Барсука та Олега Малиневського Грановський вплутався у численні юридичні війни та більшу частину з них виграв. Справа тут, звичайно, скоріше не у високій компетентності юристів, а в тому, що Порошенко з Грановським мали ручні судді, проте факт залишається фактом – саме Барсук із товаришем готували всі документи для брудних справ попередньої влади.
Так, компанія «EQUITY» три роки тому захищала інтереси ТОВ «Трейд Коммодіті» у Вищому господарському суді України. Пам’ятаєте суперечку з тендерів на постачання палива для «Укрзалізниці», що прогриміла на всю Україну, на суму близько 162 млн. грн? Гроші, по суті, були вкрадені у держави, але Барсук домігся в суді розблокування закупівель на користь «ТК». А вже 2017 року Національне антикорупційне бюро затримало заступника міністра оборони Ігоря Павловського за розтрату півтори сотні мільйонів на закупівлі палива – якраз у співпраці з «ТК».
На пресконференції після арешту Павловського «Трейд Коммодіті» намагалося відмитися від скандалу вустами Андрія Адамовського та Володимира Трофименка. Перший є бізнес-партнером Грановського, з яким вони разом віджимали у 2014 році ТРЦ Sky Mall. Юридичну підтримку їм забезпечували саме Барсук та Довбенко.
Завдяки виборчому правосуддю НАБУ та його лояльності до людей Порошенка, цапом-відбувайлом зробили Павловського – а від пов’язаного з Грановським «ТК» відв’язалися швидко. Цікаво, що Трофименко започаткував будівельну компанію «Нест», діяльність якої теж веде вгадайте якась адвокатська група? Правильно – «EQUITY».
Барсук та його товариш Малиневський використовують рейдерські схеми ведення справ: за принципом «каруселі» закидають той самий суд поруч однакових позовів, щоб зрештою позивач зміг обрати заздалегідь підкупленого суддю, який і виносить правильне рішення.
За такою схемою вони вкрали у естонського інвестора SkyMall, а пізніше. столичний бізнес-центр “Горизонт-Парк” – у великого українського банку з італійським капіталом. Підроблені рішення суду «чорні юристи» використали, щоб визнати недійсним договір купівлі-продажу бізнес-центру та отримати його до рук абсолютно задарма. Банк двічі відбивав атаки рейдерів, які, використовуючи приватного нотаріуса та підроблені рішення судів, двічі перереєстрували спірне майно.
Але однією з найскандальніших справ, які вів Барсук, було представлення інтересів Романа Насірова, якого обвинувачують у крадіжці у держави понад два мільярди гривень. Він особисто супроводжував ноші з непритомним Насіровим у Феофанії, а потім бився за нього у Солом’янському суді. Народний депутат Сергій Лещенко публічно звинуватив Грановського у тому, що найвище керівництво держави руками Грановського виводить з-під удару Насірова. «За моєю інформацією, до схеми стосується Олександр Грановський. Він є автором цього сценарію, а центр його управління перебуває в Адміністрації Президента», – заявив Лещенко. ЗМІ писали про те, що юристи готували правовий бліцкриг у найкращих традиціях юридичного рейдерства. Продумано було абсолютно все, аж до кольору ковдри, в яку замотували немічного Насірова.
Гроші для Віктора Барсука не пахнуть. Тому він захищав у суді і птахофабрику «Гаврилівські курчата», що відзначилася в ряді гучних справ. Нагадаємо, ГПУ провела безліч обшуків і затримала власників агрохолдингу Марину та Євгена Сігалов за звинуваченням у облаштуванні величезного пташиного могильника на Київщині. Про екологічну катастрофу мешканці самої Гаврилівки та навколишніх сіл буквально кричали, але це довго було нікому нецікаво. Птахофабрику звинуватили у заподіянні збитків на суму понад двісті мільйонів, було відкрито й кримінальну справу. Але зрештою «EQUITY» добилася того, щоб Сігалов випустили під заставу.
Крім того, Барсу захищав скандального мера Одеси Геннадія Труханова, якого звинувачують у крадіжці майже сотні мільйонів гривень на схемі купівлі заводу «Краян».
Також юристи компанії Барсука захищали близького товариша Грановського Сергія Березенка, який у 2015 році був кандидатом у народні депутати від БПП на 205 окрузі у Чернігові.
Більше того, цінність Грановського для Барсука настільки висока, що заради нього юрист готовий навіть «кинути» своїх клієнтів. Найвідоміших випадків два. Перший пов’язаний із власником групи «АІС» Дмитром Святашем.
При цьому Грановський та Барсук можуть і «кинути» клієнта. Як у випадку із народним депутатом від групи «Відродження» Дмитром Святашем, власником групи компаній «Автоінвестбуд». У 2018 році Барсук представляв інтереси «АІС» і за улюбленою схемою подав у підконтрольний Грановському суд одразу купу позовів. А далі все просто – Грановський вирішив віджати успішний бізнес та дав команду, щоб «АІС» суд програла. Барсук втратив клієнта, зате неабияк набив кишені. За таким же принципом програло одразу низка судів ПАТ «Автокраз», що увійшла до орбіти інтересів Грановського.
Сам дивиться» Порошенко, втім, не раз намагався відхреститися і від Малиневського, і від Барсука. Ось тільки журналісти програми «Схеми» відзняли його зустріч із «чорними юристами» в одному із столичних ресторанів.
Ще одне журналістське розслідування виявило, що Грановський через Барсука та його людей ховає від декларування десяток елітних авто. Так, єдина зареєстрована на самого Ґранівському машина – «Тойота Ленд Крузер-200» – раніше належала громадянці Віті Афоніній, дружині В’ячеслава Афоніна, який працював в одній із фірм Барсука. На нього також записано “Мерседес Віто” – авто супроводу Грановського. Сам Афонін, до речі, бідний як церковна миша.
“Ауді А8”, на якій частенько їздить Грановський, записана на Олену Барсук, яка теж працювала у компанії нашого героя. Ще одна «Ауда» формально належить Віктору Потієнку, про якого є згадка у декларації дружини Віктора Барсука Анжеліки Лабунської. Він заплатив Барсукам мільйон гривень за відчуження рухомого майна – того ж автомобіля “Ауді”, купленого у юриста. Щоправда, заробив він за п’ять років нещасні 20 тис грн, тож незрозуміло, звідки гроші.
Так само розкидані по друзям і колегам Барсука ще кілька авто Грановського – “Тойота Ленд Крузер-200”, “Мерседес” S600 і так далі.
