Найбільш доступна для пацієнта ланка системи охорони здоров’я – це аптека. Саме так вважають у Європейському Союзі. Фармацевтична група ЄС – асоціація, що об’єднує фармацевтів, з понад 30 країн, у планах розвитку аптечного ринку на найближчі роки робить ставку на підвищення цієї доступності та розширення сервісів. Український аптечний ринок теж іде цим шляхом, але очікувано, війна внесла свої корективи і сегмент, що стрімко розвивався опинився буквально у зоні турбулентності, сприяли цьому й регуляторні зміни, запровадженні владою, пише УНН.
Багато аптек та ще більше прогалин
Від будинку в якому я мешкаю до найближчої аптеки було майже три кілометри. І ні мова не йде про віддалене село чи гірську місцевість, а про один з великих населених пунктів столичної агломерації. Коли аптека нарешті відкрилася у сусідньому будинку – без перебільшень зраділи всі, надто літні люди та ті, в кого немає власно авто, адже громадським транспортом теж не наїздишся. Тому, коли чую, що аптеки у нас на кожному кроці, то це викликає у мене скептичну посмішку.
Ні, не на кожному. Навіть не в кожному населеному пункті є аптека. За даними Міністерства охорони здоровʼя України, у 89% українських сіл взагалі немає стаціонарних аптек. У звіті, опублікованому у 2024 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я, вказується, що лише 22% електронних рецептів виданих у селах були реалізовані в тому ж населеному пункті де й видані. Це означає, що у 78% випадків людям доводилося їхати за ліками до іншого населеного пункту.
Станом на 2025 рік у країні працює понад 18 тисяч аптек — вражаюча цифра. Але це 88% довоєнного рівня, крім того, це менше ніж, наприклад, в Іспанії, де працює понад 22 тисячі аптеки, чи в Італії – понад 20 тисяч. Звісно кількість населення у цих країнах теж більша ніж в Україні, але якщо подивитися на показник кількості аптек на сто тисяч населення – наша країна теж не є лідером. На піку свого розвитку – до початку повномасштабної війни – середня кількість аптечних точок на 100 тисяч населення становила 23. Тоді як середній показник у країнах OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднує 38 країн світу з числа економічно розвинених) становить 28 аптек (і це лише розташовані поза медичними закладами). Кількість фармацевтів у більшості цих країн теж перевищує українські показники.
Тож чи є в Україні аптека найдоступнішою ланкою системи охорони здоров’я?
Є над чим працювати
Якщо у великих містах, зважаючи на більшу кількість і густоту населення та вищу купівельну спроможність, аптек і справді відносно багато, то у малих населених пунктах, як ми вже з’ясували, часто їх взагалі немає. І ось над цим треба працювати, адже доступність ліків – життєво необхідний фактор. Але не забуваймо, що аптека це й про бізнес, і працювати у збиток ніхто не буде навіть просто тому, що не витягне утримання. А аптека у селі чи на прифронтових територіях, де ще й постійний ризик прильотів, не принесе прибутку. Витягти на своїх плечах це могли великі аптечні мережі, однак, запровадженні цього року правила регулювання фармацевтичного ринку фактично перекреслили цю можливість. Аптеки були позбавлені права укладати з виробниками угоди на надання маркетингових послуг, а це перетворило навіть прибуткові аптечні пункти на значно менш дохідні. А аптечні ФОП взагалі опинилися на межі вимирання, адже і не мали такого запасу міцності як мережі.
За таких умов, найдоступніша ланка системи охорони здоров’я, стала для багатьох майже не досяжною.
Виправити ситуацію могло б повернення маркетингових угод та й загалом лібералізація аптечного ринку. До цього, до речі, тяжіють і багато розвинених країн. Останнім часом багато говорили про посилення контролю над цим сегментом і наводили за приклад країни ЄС, однак попри існування там деяких правил та обмежень, ринок загалом є скоріше саморегулюваним. І велика кількість аптек нікого не лякає, адже має низку переваг.
Система переваг
Очевидна перевага значної кількості аптек – підвищення фізичної доступності ліків. Звісно, тут має ще працювати фактор рівномірнішого географічного розподілу аптечних пунктів усією територією країни. І це питання поступово вирішувалось, адже аптечні мережі все частіше відкривали точки у віддалених регіонах, а деякі, крім того, запускали мобільні аптечні пункти, що добре зарекомендували себе на прифронтових територіях. Але, як вже згадувалось вище, відміна маркетингових договорів негативно вплинула на цю тенденцію. І нові аптеки у малих та віддалених населених пунктах перестали відкриватися, а мобільні аптеки взагалі довелося частково згорнути. До речі, говорячи про місцевості без аптек, слід згадати про ще одну українську особливість сьогодення – знищення аптек ворогом. А відбудова – це час та гроші. Далеко не кожен бізнес може дозволити собі відновити зруйноване, а тим більше на території, де впевненість у тому, що завтра тут стоятиме аптека, а не згарище після прильоту, доволі примарна.
Висока конкуренція сприяє ще низці переваг для споживача – ширший асортимент, кращий сервіс, знижки, програми лояльності. Всі ці переваги затребувані серед споживачів – комусь потрібні рідкісні препарати, комусь можливість зекономити, іншому – онлайн-бронювання, а ще хтось вже давно потоваришував з фармацевтом в найближчі аптеці, бо той знає його “як завжди”.
Багато зручних та функціональних сервісів, високі стандарти обслуговування, акції та можливість отримати поряд з домом ліки, які є на складі в іншому кінці країни – є продуктами конкуренції, особливо аптечних мереж, які мають налагоджені контакти з виробниками та дистриб’юторами, продуману логістику, розробляють та впроваджують інноваційні електронні сервіси та навчання персоналу. Але і малі мережі чи навіть поодинокі аптеки мають свої плюси для клієнтів – вони можуть краще враховувати місцеві особливості та попит.
Все це, з можливістю забезпечувати для споживача доступ до програм на кшталт вітчизняної “Доступні ліки” сприяє не просто можливості швидкого отримання ліків, а підвищує загальний рівень громадського здоров’я.
Економічний аспект
Будь-який бізнес це не лише про прибутки, а й про податки. А це вже перевага для держави і перевага чимала – так, юридичні особи та фізичні особи підприємці, які займаються роздрібною торгівлею ліків у аптеках, у 2024 році сплатили до бюджету близько 5,4 мільярда гривень податків. Звісно, що левова частка належить мережам, але ж ФОПи – це розвиток малого підприємництва, підвищення самозайнятості населення, економічної активності і як наслідок покращення добробуту.
Значна кількість аптек – це велика кількість робочих місць, а ще мультиплікативний ефект, що поширюється на інші галузі економіки: від виробництва та транспортування ліків, до ІТ та освіти, від оренди нерухомості до впливу на розвиток сектору громадського здоров’я. Це розвиток нового сегменту фармацевтичного ринку – запровадження аптечними мережами власних торгових марок, нижчу ціну на які вдається утримувати через дистриб’ютора великих обсягів або за допомогою контрактного виробництва.
А ще це про соціальну відповідальність – участь не лише у державних програмах забезпечення доступності ліків, а й постійний пошук нових інструментів для підвищення цінової доступності ліків, а в українських реаліях це запуск мобільних аптек, підтримка лікарів, допомога ВПО та військовим. Все це теж має мультиплікативний ефект, якій в найвищому своєму прояві є збереженням життя. А в економічному вимірі стимулюванням попиту та підтримкою соціально-економічної активності населення навіть в умовах складних викликів.
Отже не треба боятися великої кількості аптек – треба дати ринку розвиватися, лишень стимулюючи можливість задовольняти попит та потреби споживачів. Щонайменше одна аптека обов’язково має бути неподалік вашого будинку, а краще, щоб і біля роботи теж.
