Бій у обороні вести набагато зручніше і безпечніше, ніж наступальний. Бій від оборони, по суті, набагато більш організований, ніж атака, просто тому, що з’являється можливість організувати засідки, вивчити місцевість і підготуватися до різних дій противника. Але для того, щоб це стало можливим, слід провести попередні і необхідні дії в обороні, щоб правильно організувати оборонні позиції.
Попередні дії у обороні
- Вибір позиції, що дозволяє зайняти панівне становище і максимально ускладнене для атакуючих сил.
- Маскування позиції, щоб підпустити ймовірного противника на відстань ефективного ураження і швиденько “накрити”, поки він не встиг збагнути, що взагалі відбувається.
- Організація шляхів відходу. Навіть у найстійкішої і добре замаскованої оборонної позиції повинні бути ефективні шляхи відходу.Просто тому, що проти переважних сил противника мало що вистоїть.
- При цьому відходи повинні вести на позицію, з якої зручно контратакувати, якщо в цьому виникне необхідність.
- Розподіл секторів, порядку ведення вогню, координації між окремими бійцями.
- Організація взаємозв’язку з іншими оборонними позиціями і командним центром.
Порядок дій у обороні при виявленні противника
- Повідомити на інші позиції та в командний центр відомості про кількість, напрямок та швидкість руху у конкретному місці виявлення. Це першочергова мета, оскільки далеко не завжди реально повністю знищити противника силами однієї позиції.
- Дальному рубіжу оборони краще пропустити противника, але лише в тому випадку, якщо їх маскування не викликає небезпеки. Пропустити, а в момент атаки базового рубіжу оборони, вдарити в тил. Якщо є сумніви або поведінка противника продемонструвала підвищену обережність, то краще просто підвести противника на відстань ефектного ураження і атакувати.
- Основному рубіжу варто підпустити противника на відстань ефективного ураження, і тільки в цьому випадку атакувати. Причому вогонь вести по заздалегідь встановленим секторам і в заздалегідь встановленому порядку.
- При перезарядці зброї, інформувати про це побратимів. Не допускати одночасної перезарядки двох прилеглих секторів. Це потрібно для того, щоб противник не зміг скористатися тим секундним затишшям і не перейшов в контратаку, або ж не організував прорив і не покинув сектор обстрілу.
- Якщо оборонні позиції довелося залишити, то контратакувати тільки за наказом, масово і з попередньою організацією вогневого прикриття на резервних оборонних позиціях.
- Якщо контратака захлинулася і противник перейшов у наступ – відступати всіма силами в заздалегідь спланованому напрямку. Партизанська тактика “йти в розсипну” тут не спрацює.
Як показує практика, втрати атакуючої сторони як мінімум на 50 відсотків вище, ніж у тих, хто діє в обороні. А при використанні замаскованих оборонних позицій, цей відсоток ще сильніше зростає. Просто тому, що вижити в добре організованій засідці практично нереально. Саме тому вкрай важливо ретельно маскувати свою присутність, використовуючи для цього абсолютно будь-які засоби. Втім, це не стосується стаціонарних і укріплених оборонних позицій – у них завдання дещо інше.
