У жовтні минулого року на сайті Одеської міськради з’явилася новина із заголовком Одеська громада стала законним власником полігону “Дальницькі кар’єри”. Рішення про те, щоб стати законним власником сміттєзвалища, ухвалив виконком Одеської міськради. Передаючи полігон на баланс КП «Одескомунтранс», виконком спирався на рішення Господарського суду та Південно-Західного апеляційного суду, які прийняли сторону міста у цій справі та ухвалили розірвати договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями.
Проте ТОВ “Кліар-Сіті” (колишнє ТОВ “Союз”, власником якого був одіозний одеський екс-нардеп Ігор Марков) пішла далі – до касації. 17 січня 2024 року Касаційний суд скасовує рішення попередніх інстанцій та знову повертає справу до суду першої інстанції на повторний розгляд.
Коротко нагадаю суть цієї справи. Департамент міського господарства звернувся до суду, оскільки вважав, що договір із компанією “Союз”, яка згодом перейменувалася на “Кліар-Сіті”, укладався в той момент, коли діяв закон 1992 року, і дозволяв здавати в оренду об’єкти комунальної власності, подібні до Дальницьким кар’єрам”.
Однак цей закон з 1 лютого 2020 року втратив чинність у зв’язку із набранням чинності Законом України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019. Новий закон у частині другій статті 3 містить застереження, згідно з яким не можуть бути об’єктами оренди спеціально відведені місця або об’єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що законодавча зміна статусу майна та віднесення його до категорії, яка не може бути передана в оренду, є підставою для розірвання договору. До того ж, судді вирішили, що у разі продовження дії договору фактично буде мати місце безоплатне користування переданим в оренду майном.
Однак у касації з висновками колег із попередніх інстанцій не погодилися. Судді Верховного суду вказали, що сама по собі зміна законодавства у сфері оренди державного майна у 2019 році не суперечить статті 652 ЦК України та не може бути підставою для розірвання укладеного у 1999 році договору оренди. Говорячи простою мовою, закон зворотної сили не має, а отже, старий договір не суперечить новому законодавству.
А тому в цій частині рішення касація повністю відмовляє місту в його претензіях на розірвання договору. І направляє до судів першої інстанції зустрічний позов компанії “Кліар-Сіті”, яким та вимагала переглянути договір та укласти його на тих умовах, які влаштували б обидві сторони.
Проте 6 травня 2024 року Господарський суд Одеської області задовольнив прохання ТОВ «Кліар-Сіті» залишити зустрічний позов до Департаменту міського господарства Одеської міської ради без розгляду. Тобто фактично справа зі сміттєвим полігоном знову повернулася на вихідну позицію. Тепер м’яч на боці Одеської міськради – змиритися чи позиватися далі? Нагадаю, обіцянкам з боку орендаря побудувати сміттєпереробний завод стільки ж років, як і самому договору. А діятиме він до 2049 року.
