До російської агресії Європейський Союз не стикався з необхідністю введення масованих санкцій проти країни-агресора, яка займає серйозну нішу в світовому господарстві. Тому наразі, для європейського блоку є великим викликом питання обмежень обходу санкцій через треті країни. Чому так склалося та у чому складнощі унеможливлення обходу санкцій у коментарі журналістам розповів економіст Ігор Бураковський.
“Дійсно, проблема полягає в тому, що російська федерація є частиною світового господарства. І тому, за великим рахунком, вона може скористатись певними можливостями для того, щоб обійти санкції. Тому, за таких умов, в принципі, найкращі санкції – це, коли ми повністю, по периметру обмежимо можливості російської федерації експортувати та імпортувати товари – капітал, технології і так далі. Але ясно, що це зробити дуже і дуже складно”, – зазначив він.
За словами експерта, в Європейському Союзі, на центральному рівні немає органу, який би займався імплементацію санкцій. Тобто, ЄС приймає рішення стосовно санкцій, проводяться консультації з країнами-членами. Але санкційні механізми працюють на національному рівні.
“Далі виникає, так би мовити, традиційна проблема. Тобто, є країни, де це працює дуже добре, а є країни – де це працює не дуже добре. І тому, на сьогодні, Європейський Союз ставить питання про те, що порушення санкцій, перш за все, в межах ЄС – має бути кримінальним злочином”, – продовжує він.
Зокрема, є відповідні рішення на рівні блоку, і звернення до національних урядів для того, що були зроблені відповідні зміни в законодавстві.
“Треба сказати, що до російської агресії Європейський Союз не стикався з необхідністю проведення таких масованих санкцій проти такої великої країни, яка займає досить серйозну нішу в світовому господарстві, як російська федерація. Тому, це також для них великий виклик, виклик політичний, економічний і, звичайно, інституційний”, – пояснює експерт.
Також існують питання, пов’язані з діяльністю третіх країн, тобто тих, які не є членами Європейського Союзу, та які не приєдналися до санкцій. У цьому питанні виникає необхідність відслідковувати, хто порушує ці санкції та запроваджувати так звані вторинні санкції.
“Питання цих вторинних санкцій стоїть на порядку денному. І зрозуміло, що це також потребує відповідних зусиль. Це не робиться в автоматичному режимі, ні Європейський Союз, ні “Велика сімка” не можуть силою примусити когось не обходити санкції. Тому тут мова йде про те, щоб політичними шляхами домовлятися з відповідними країнами. Ну, і врешті-решт, запровадити санкції проти тих компаній, які у ті санкції, безпосередньо входять. Питання обходу санкцій стоїть на порядку денному, починаючи з 2014-2015 року, коли були запроваджені перші санкції проти російської федерації у зв’язку з анексією Криму та агресією на сході України”, – підсумував Бураковський.
